Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю

Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю / сторінка 9

Назва:
Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,10 KB
Завантажень:
441
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Таким чином, усвідомлення темпо-ритмічних показників ансамблевого виявлення вистави в цілому складає "ідеальну модель" ритмічної конкретики виступу хору. Сценічна пластика рухів, уявлення про мізансценічні розташування учасників хорових виходів, запропоновані артистам хору чи вибудовані в уяві хормейстера, від початку коригують ритмо-агогічні, тембрально-характеристичні узгодження фахових показників хорового ансамблю. Досвід оперних театрів світового рівня доводить творчу дедукцію мислення ансамблевого виконання: від цілого вистави до цілісності хорово-жанрового вирішення номерів. Художні досягнення Одеського театру опери та балету, попри всі складнощі буття, обумовлені якісною професійною підготовкою виконавців, хормейстерською роботою, з її культом ритму й дикції академічно-хорового співу у поєднанні з виражальністю оперного сценічного простору.
Підводячи підсумки аналітичних розглядів узагальнень-спостережень хормейстерської роботи в музичному театрі, відзначаємо:
– базовість ритмовідчуття загальної темпо-ритмічної заданості вистави у розбудові ансамблево-хорового звучання;
– концентрацію ритмо-моторних показників оперного співу в хорових сценах сучасних вистав;
– вирішальне значення сприйняття оперної вистави як художньо-доцільної та естетично позитивно оціненої слухачами-глядачами, драматургічно точного втілення хорових номерів як носіїв культурних уподобань публіки.
Вказані позиції стосуються узагальнень, зроблених на матеріалі, пов'язаному з діяльністю в основному Одеського театру опери та балету, притому обмеженість джерел компенсується суттєвістю художнього внеску цього колективу в мистецтво України.
Висновки
Зазначені положення щодо музично-художньої значущості темпо-ритмічних узгоджень в оперній виставі, зокрема її хорових сцен як функціонально-базових в оперному синтезі дозволяють зробити певні висновки.
По-перше. Драматургічне буття оперної вистави виявляє певну автономність відносно драматургії опери-композиції. Сформульовані автором шість типів хорових сцен, що віддзеркалюють драматургічні функції хору в опері-композиції в конкретиці сюжетно-сценічних розкладів і реальному звучанні дійства, "поглинаються" панівним драматургічним призначенням оперного хору – бути стрижневим вектором "внутрішніх" та "зовнішніх" темпо-ритмічних показників. Орієнтація виконавського рішення вистави, її живого звучання-подання на хоровий спів-танець "оголює" етимологічне коріння музично-ритмічного витоку ансамблевого узгодження та оперного й театрального дійства взагалі. В умовах мас-культурного "вибуху" XX століття, коли психологія індивідуалізму та всеохоплюючого раціоналістичного підходу в мисленні Нового часу змінилася феноменологічним поєднанням різних розумових систем в онтології світобачення, сольний оперний спів, носій саме оперної специфіки висловлення, асоціюється з ностальгічним естетизмом понадсьогоденних цінностей. І понадіндивідуальна психологія ансамблевого типового вираження, притаманна музичній мас-культурі, закономірно тяжіє до слухового "чіпляння" хорової узагальненості звучання в опері як більш знайомого в музичному буденному вжитку.
Виживання театрів опери та балету, позбавлених столичного "підживлення" матеріальними й організаційними привілеями, зобов'язане, як то свідчить художня практика Одеського театру, артистичній гнучкості вирішення оперного синтезу вистави, залученню актуальних ідей художнього мислення сьогодення, динаміці візуального ряду. Саме насичення танцювальною ритмо-пластикою та хоровим співом "рятує" постановки оперної класики, наближаючи їх до широкого глядача як за "вітчизняних" умов, так і у виступах за межами України.
По-друге, оперний синтез, що впродовж XX століття впевнено тяжів до ораторіально-кантатного трактування його суті, так званого "епічного", музичного в широкому розумінні театру Брехта – Орфа, наділяв постановників інтуїтивно й свідомо сповіданою довірою до хорового "наголосу" в драматургічній стратегії цілого. В дисертації простежено формування механізму поєднання "внутрішнього", специфічно-музичного, пов'язаного із фаховою технологією ритму-дикції, ритму-артикуляційної майстерності артистів хору, зайнятих в мізансценах, та "зовнішнього" темпо-ритмічного ансамблевого узгодження музичного й видовищного.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок