Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / сторінка 4

Назва:
ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,19 KB
Завантажень:
110
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
А.Ничипоровича;
- фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу визначали розрахунковим шляхом за методикою А.А.Ничипоровича;
- вміст хлорофілу визначали біохімічним методом з використанням спектрофотометру;
- структуру врожаю визначали методом відбору пробних снопів з двох несуміжних повторень;
- визначення врожайності основної продукції проводили поділяночно методом суцільного обліку прямим комбайнуванням;
- масу 1000 насінин визначали за ДСТУ 4138-2002;
- біохімічну оцінку насіння проводили: “сирий” жир - за обезводненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета; глюкозинолати – фотокалориметричним методом з ортотолуїдиновим реактивом і перераховували в мкмоль/г (1% глюкозинолатів – 23,9 мкмоль/г); масову частку ерукової кислоти за методом газорідинної хроматографії (Цвіт-500 М);
- економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували за технологічними картами вирощування культур та „Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” (1999);
- статистичну обробку результатів досліджень проводили дисперсійним та кореляційно-регресійним методом із використанням комп’ютерних програм.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІТОЦЕНОЗУ ЯРОГО РІПАКА
Тривалість проходження міжфазних періодів сортів ярого ріпака.
Застосування мінеральних добрив сприяло подовженню тривалості як окремих міжфазних періодів росту досліджуваних сортів, так і періоду вегетації в цілому. Зі збільшенням норм добрив тривалість міжфазних періодів, збільшувалась на 1–5 днів (рис. 1). Залежно від норм удобрення тривалість періоду вегетації змінювалася: у сорту Марія в діапазоні 101–111 днів, Оксамит – 100–108 днів, Калинівський 96–104 дні, Клітинний-8 – 96–103 дні. Найдовшим виявився вегетаційний період у всіх досліджуваних сортів у варіанті за внесення N120P80K140, найкоротшим – у контрольному варіанті.
Застосування цеовіту сприяло подовженню періоду вегетації в середньому на 1–2 дні. Дана закономірність простежувалась у всіх досліджуваних сортів (рис.2).
Фотосинтетична діяльність посівів. Вивчення взаємозв’язку формування асиміляційного апарату, його продуктивності з умовами мінерального живлення, показали тісний кореляційний зв’язок цих показників – 0,99. Важливою особливістю посівів ярого ріпака є їх здатність формувати під впливом біотичних та абіотичних факторів значну листкову поверхню. Максимальна площа листкової поверхні посівів досліджуваних сортів ярого ріпака формувалася у фазі цвітіння, вона змінювалась від 56,2 тис.м2/га (контрольний варіант, сорт Клітинний-8) до 111,4 тис.м2/га (N90P60K105+N30, сорт Марія). У фазу двох справжніх листків площа листкової поверхні була найменшою. В цей період не було виявлено суттєвого впливу удобрення на даний показник, який змінювався від 5,64 до 6,89 тис.м2/га. Фаза стеблування характеризувалася збільшенням асиміляційної поверхні до 18,3–36,8 тис.м2/га. Застосування мінеральних добрив сприяло збільшенню даного показника на 1,7–16,4 тис.м2/га. У фазі бутонізації даний показник змінювався від 34,6 до 32,3 тис.м2/га; у фазі цвітіння під впливом удобрення площа листової поверхні збільшилась на 9,4–45,4 тис.м2/га. Початок дозрівання характеризувався різким зниженням площі листкової поверхні до 9,3–27,0 тис.м2/га.
Максимальний показник ФП рослини ярого ріпака мали у період бутонізації – цвітіння. Під впливом різних норм мінерального удобрення він змінювався у сорту Марія (рис.4) від 0,787 млн.м2 днів/га (у контрольному варіанті) до 1,501 млн.м2 днів/га (за внесення N90P60K105+ N30), у сорту Оксамит відповідно від 0,737 до 1,404, Калинівський від 0,616 до 1,194, Клітинний-8 від 0,603 до 1,112 млн.м2 днів/га. Найнижчий фотосинтетичний потенціал (ФП) протягом періоду вегетації був у сорту Клітинний-8.
Зі збільшенням норм удобрення спостерігалось зростання сумарного значення фотосинтетичного потенціалу (рис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок