Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / сторінка 6

Назва:
ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,19 KB
Завантажень:
110
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
9). Дещо нижчою була насіннєва продуктивність у сорту Оксамит. Сорти Калинівський і Клітинний-8 забезпечували прирости урожаю насіння на рівні 0,11–0,77 т/га та 0,17–0,79 т/га відповідно.
Підживлення посівів ярого ріпака з внесенням у фазу стеблування N30 сприяло отриманню максимальної насін-нєвої продуктив-ності: Марія – 3,6; Оксамит – 3,5; Калинівський – 2,1; Клітинний-8 – 2,0 т/га.
Позакореневе підживлення цеовітом на фоні основного удобрення позитивно вплинуло на продуктивність досліджуваних сортів і дозволило отримати прирости врожаю від 0,12 до 0,25 т/га (рис. 10).
Серед факторів, що досліджувались, найбільший вплив на формування продуктивності посівів ярого ріпака мали сортові особливості та дози добрив. Частка участі факторів змінювалась за роками досліджень. У формуванні урождаю ярого ріпаку найбільш суттєвою виявилась частка участі фактору доза добрив, яка склала 47,2 %. На другому місці суттє-вим виявився вплив сорту – 39,5%. Частка взаємодії факторів склала 10,6%, інших – 2,7 (рис. 11).
Результати досліджень засвідчують, що показники структури врожаю посівів ярого ріпака залежать як від системи удобрення, так і від сортових особливостей культури. Підвищення норм удобрення сприяло збільшенню таких елементів структури, як кількість стручків на рослині та насінин у стручку, маса 1000 насінин. Що було характерним для всіх досліджуваних сортів. Кращі показники структури врожаю було відмічено у сорту Марія у всіх варіантах удобрення, рослини якого утворювали найбільшу кількість стручків на рослині і насінин у стручку при внесенні N120P80K140, яка відповідно становила 50,4 та 24,3 штуки. Позакореневе підживлення цеовітом на фоні вищезгаданої норми удобрення сприяло підвищенню цих показників відповідно до 51,2 штук стручків на рослині та до 24,7 штук насінин у стручку.
Встановлено тісний кореляційний зв’язок між масою 1000 насінин та урожайністю сортів ріпака (r=0,94). Найкрупніше насіння було отримане у варіанті із внесенням N90P60K105+N30, коли маса 1000 насінин становила 3,22 г. При цьому відмічена тенденція до збільшення маси 1000 насінин при позакореневому підживленні цеовітом.
ЯКІСТЬ НАСІННЯ ЯРОГО РІПАКА
Основними показниками якості насіння ярого ріпака є вміст в ньому олії, ерукової кислоти та глюкозинолатів. Мінеральні добрива по-різному впливали на вміст олії в насінні досліджуваних сортів ярого ріпака. Найнижчий вміст олії відмічено в насінні сорту Марія у варіанті з внесенням N120P80K140 – 42,1 %; найвищий – у контрольному варіанті – 43,2 %. Дещо нижчі показники олійності насіння ріпака сорту Оксамит, у якому вміст олії змінювався від 40,7 до 42,8 %, залежно від норм удобрення. При застосуван-ні N60, – він був найнижчим – 40,7%; найвищим – у контрольному варіанті 42,8 %. Вміст олії в насінні сорту Калинівський змінювався від 45,1 % до 48,5 % з найнижчим вмістом у варіанті за внесення N120P80K140, найвищим – N30P20K35.
Вміст олії в насінні ярого ріпаку Клітинний-8 залежно від внесення мінеральних добрив змінювався від 46,0 до 47,2 %. При цьому найвищий показник було отримано у варіанті з застосуванням N90P60K105+N30, найнижчий - N120P80K140. Позакореневе підживлення цеовітом сприяло збільшенню вмісту олії у варіантах залежно від сорту на 0,03–0,7 %.
Зі збільшенням норм удобрення зростав вміст в олії ерукової кислоти, а в шроті – глюкозинолатів. Найнижчі ці показники у всіх досліджуваних сортів відмічені в насіння контрольного варіанту, найвищі – у варіанті з застосуванням N120P80K140. Так, у сорту Марія вміст ерукової кислоти в олії змінювався від 0,12 % до 0,24; Оксамит – 0,46–0,76; Калинівський – 1,5–2,02; Клітинний-8 – 0,23–0,51 %. При застосуванні в позакореневе підживлення цеовіту спостерігалась тенденція до зниження ерукової кислоти на 0,01–0,06 %.
Збільшення норм удобрення сприяло зростанню в насінні ярого ріпака вмісту глюкозинолатів. При цьому вміст глюкозинолатів у шроті сорту Марія змінювався від 10,5 у контрольному варіанті до 15,6 за внесення N120P80K140; Оксамит відповідно – 10,8–14,6; Калинівський – 15,5–18,0; Клітинний-8 – 10,8–15,6 мкмоль/г.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок