Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> КЛОНУВАННЯ КОРЕНЕСПЕЦИФІЧНОГО ТА СВІТЛОЗАЛЕЖНОГО ПРОМОТОРІВ ГЕНІВ РОСЛИН

КЛОНУВАННЯ КОРЕНЕСПЕЦИФІЧНОГО ТА СВІТЛОЗАЛЕЖНОГО ПРОМОТОРІВ ГЕНІВ РОСЛИН

Назва:
КЛОНУВАННЯ КОРЕНЕСПЕЦИФІЧНОГО ТА СВІТЛОЗАЛЕЖНОГО ПРОМОТОРІВ ГЕНІВ РОСЛИН
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,57 KB
Завантажень:
428
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КЛІТИННОЇ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ЛЬОШИНА ЛЮДМИЛА ГЕОРГІЇВНА
УДК 577.214.625+547.963.32
КЛОНУВАННЯ
КОРЕНЕСПЕЦИФІЧНОГО ТА СВІТЛОЗАЛЕЖНОГО ПРОМОТОРІВ
ГЕНІВ РОСЛИН
 
03.00.20 – біотехнологія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі біоінженерії Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Науковий керівник: доктор біологічних наук
Галкін Анатолій Павлович,
завідувач відділом біоінженерії
Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України,
м. Київ
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук
Кучук Микола Вікторович,
в.о. завідувача відділом генетичної інженерії
Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН
України, м. Київ
 
доктор біологічних наук, професор
Левенко Борис Олексійович,
провідний науковий співробітник відділу нових культур
Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН
України, м.Київ
 
Провідна установа: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
Захист дисертації відбудеться „26” жовтня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.202.01 в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за адресою: 02143, Київ-143, вул.акад.Заболотного, 148
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
Автореферат розісланий „ 20” вересня 2006 року
Вчений секретар
спеціалізованої ради О.А.Кравець
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Незважаючи на неоднозначне сприйняття світовою громадськістю використання продукції трансгенних рослин у харчових цілях, темпи робіт в області генетичної інженерії рослин невпинно зростають в усьому світі. Це пов'язано насамперед з можливістю за допомогою генно-інженерних технологій одержання нових сортів рослин з високою продуктивністю, ознаками стійкості до шкідників, гербіцидів, хвороб та несприятливих умов навколишнього середовища, рослин з підвищеною кількістю білків, ліпідів, крохмалю, цукрів та здатністю зберігатися більш тривалий час без погіршення якості (Кучук, 1997, Zhang, 2004); рослин, що здатні синтезувати, глікозилювати і збирати білки ссавців, напрацьовуючи їх в величезній кількості при низькій собівартості (Goddijn et al.,1995). На сьогоднішній день вже використовують трансгенні рослини для одержання дешевих фармацевтичних білків, антитіл, вакцин, ліпідів з підвищеним вмістом жирних кислот та різною довжиною ланцюга, а також декоративні і квіткові рослини з екзотичними фенотипами (Daniell et al, 2001, Мельничук, 2003).
Найбільш актуальним питанням генетичної інженерії є одержання трансгенних рослин з вибірковою експресією введеного гена в окремому органі або у певному типі клітин. Вирішення цієї проблеми пов'язано з необхідністю клонування промоторів, які забезпечують органоспецифічну експресію генів, конструювання плазмідних векторів, що несуть селективні гени й чужорідні структурні гени під органоспецифічними промоторами, трансформації рослин цими конструкціями та одержанням із трансформованих клітин рослин-регенерантів з експресією чужорідних генів у вибіркових органах.
Здатність РНК-полімерази ініціювати транскрипцію залежить головним чином від властивостей промотору та регуляторних ділянок, що відносяться до його складу (McClure, 1985, Roeder, 1996). Тому виникає потреба в клонуванні та структурно-функціональному вивченні промоторів, що ініціюють експресію генів в вибіркових частинах рослини. На сьогоднішній день у всьому світі клоновано біля п’ятдесяти органоспецифічних промоторів (Potenza et al., 2004). В середині 90-х років у нашій лабораторії Єфименком І.М. було клоновано бульбоспецифічний промотор гена пататину класу І (Yefimenko, 1995).
Окрім нашої лабораторії, в Україні, фактично не проводилося робіт по клонуванню промоторів генів рослин, одержанню на їх основі рекомбінантних генів та плазмідних векторів для трансформації рослин та вивченню експресії чужорідних генів в трансгенних рослинах, а використовували та використовують лише готові генетичні конструкції, що створені за кордоном.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: КЛОНУВАННЯ КОРЕНЕСПЕЦИФІЧНОГО ТА СВІТЛОЗАЛЕЖНОГО ПРОМОТОРІВ ГЕНІВ РОСЛИН

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок