Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

Загрузка...

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ) / сторінка 12

Назва:
ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,79 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
Т.Шевченка (філії в Гуляй-Полі, Запоріжжі-Кам’янському, Мелітополі, Олександрівську і селах повітів) з улаштування свят, концертів; благодійних організацій (“Дамський комітет” у Мелітополі, “Тетянинський комітет” на всіх територіях Криму); музично-видавнича справа, робота бібліотек і хат-читалень (7 в Олександрівському повіті, 1897, 4 – в Мелітопольському та інші), книжкових крамниць і складів (Олександрівськ та інші міста).
Налагодженість справи загальної освіти сприяла розвитку музичної культури регіону. У повітах співіснували духовні і світські навчальні заклади початкової ланки, де активно вивчалися спів і нотна грамота (31 школа грамотності, 1897/1898 навчального року; 37 парафіяльних шкіл в Олександрівському повіті, 1900/1901; 61 – у Бердянському повіті, 1902/1903 та інші – однокласні земські училища в усіх селищах повітів); другої ланки (44 парафіяльних училища, 1867 – двокласні земські училища по всіх повітах); середньої освіти (духовні семінарії у Сімферополі, Катеринославі; учительські семінарії у Олександрівську, болгарська – у Преславі Бердянського повіту, німецькі – у Пришибі Мелітопольського повіту, Орлові, Нейгальбштадті, Гнаденфельді Бердянського повіту; реальні, комерційні, механіко-технічні училища, чоловічі та жіночі гімназії у Олександрівську, Бердянську, Оріхові, Мелітополі, Ногайську і Гальбштадті). Наводиться географія навчальних закладів, стан музичної освіти в них, описується діяльність Преславської учительської семінарії (1875), педагогічних курсів для вчителів співу в Олександрівці Олександрівського повіту (1900), Бердянську (1900), у приватних і державних закладах професійної музичної освіти (музична школа І.Чубати в Мелітополі, 1910; курси М.Каневського в Олександрівську, 1909 та інше).
Структурний рівень схеми “музикознавство” представлений генетичними зв’язками між елементами “критики, рецензії, статті, фольклористи – наукові праці, фольклорні збірки”, “музичні видавництва — ноти, фольклорні збірки”; “музичні відділи у загальній пресі — статті, рецензії”), зв’язками взаємодії (“фольклористи — музичні видавництва”; “критики – музичні відділи у загальній пресі”). Цілісність блоку перебуває у стані становлення. Публікації мистецтвознавчого характеру, рецензії, оголошення розглядаються за тогочасною місцевою пресою.
Управління і керівництво музичною культурою, її поширенням належало імператорським інституціям і підпорядкованим їм міським установам. Вони вирішували велике коло питань, пов’язаних з будь-якими освітніми, культурними, господарчими процесами. Аналізуються статистичні відомості про театри Бердянської, Мелітопольської поліцейських управ (1879), циркуляри таврійського губернатора щодо театральної справи і концертів у навчальних закладах (1883), робота Бердянської земської управи з проблеми підготовки регентів для сільських шкіл, організації з’їздів (курсів) викладачів співу (1877), бібліотек тощо. В Олександрівському повіті справами загальної і музичної освіти та культури займалися земська управа, повітовий комітет попечительства про народну тверезість, повітова училищна рада, інспекція народних училищ, повітове відділення Катеринославської єпархіальної училищної ради та інші інституції управління.
Порівнюючи характеристики цілісності усіх структурних рівнів системи музичної культури регіону, що розвивалися упродовж ХІХ – початку ХХ ст., можна зробити висновки щодо формування цілісності усієї системи та особливостей цієї цілісності. Структурні рівні розвинено непропорційно: творчість регіонально ще не сформовано; рівні “виконавство” і “поширення” дифузно змішані, “межі” змісту їх елементів нечітко окреслені, “напливають” один на одного, з домінуванням зв’язків функціонування (в регіоні тиражувалися, але з меншим розмахом, форми концертно-театрального життя, започатковані у губернських центрах); рівень “сприйняття і масово-просвітницька робота” надзвичайно розвинений внутрішньо, з домінуванням зв’язків структурних (розвиненість системи освіти в Росії зумовлювала народження нових елементів в системі музичної культури); частково розвинений рівень “музикознавство” з актуалізацією деяких його елементів (музичні відділи в загальній пресі); в інституціях управління відзначаємо внутрішню структурну розвиненість, охоплення керівництвом більшості, але не всіх рівнів системи музичної культури, домінування зв’язків функціонування, а не структурних.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
Реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок