Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською мовою: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

Загрузка...

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ) / сторінка 13

Назва:
ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,79 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 

Розділ 2. Проблема цілісності системи музичної культури Запорізької області ХХ століття в типології взаємовідношень її географічного та соціокультурного чинників. Цей розділ присвячений виявленню типів взаємовідношень географічного і соціокультурного чинників регіональної музичної культури упродовж 1920 – 1922 рр., 1922 – 1939 рр., 1939 – 1962 рр., 1962 р. – сьогодення. Поетапно простежується ідея професіоналізації галузей музичної культури краю і стан системи музичної культури регіону.
Геодинаміка краю від початку ХХ ст. до сьогодення свідчить про такі адміністративно-територіальні процеси, які відповідають положенню географічної концентрації.
Перший підперіод (1920 – 1922) є часом створення (1920) і адміністративно-кількісного зростання Олександрівської (Запорізької) губернії. До кінця підперіоду вона складається з шести повітів. Території краю утворюють географічну цілісність, організовану моноцентрично, з адміністративним і культурним центром у їх зовнішніх межах.
Культурна динаміка краю упродовж підперіоду знайшла відображення у специфічному функціонуванні системи музичної культури. Вона перебуває у стані становлення, структурного видозмінювання порівняно до попереднього періоду.
Музична культура Запорізької губернії є такою спробою налагодження музичної справи регіону, яка відбувалася у важких історико-політичних, економічних умовах життя молодої республіки, громадянської війни, розрухи, голоду. За умов цієї історико-культурної ситуації стає зрозумілою непропорційна розвиненість структурних рівнів системи музичної культури або цілковита відсутність розвиненості деяких із них. Адміністративно-територіальні процеси підперіоду супроводжувалися поширенням в усіх новоутворених повітах губернії досить типових заходів з народження (інколи – штучного, заполітизованого) музичної культури, а відтак – її ранніх, незрілих форм, часом неперспективних і недовготривалих.
Територіальні процеси утворення Запорізької губернії збігаються з оновленою організацією системи музичної культури – управлінням і динамізацією останньої зсередини. Цим пояснюється принципове збереження усіх форм концертно-театрального життя, набутих раніше, разом із зв`язками (генетичними і взаємодії) між елементами, які називалися в попередньому розділі, а також повна заміна зв`язків функціонування (контекстуальних) структурними (“музичні школи – повітова консерваторія” та інші). Елементно збільшуються усі (крім творчості) структурні рівні схеми, приблизно порівнюються за змістом усі блоки елементів. Музична культура в основних формах тиражується по всіх повітах губернії.
Розвиненими в цей час у регіоні видаються заходи, що ілюструють зміст другого структурного рівня системи музичної культури “виконавство”. До кінця підперіоду в усіх повітах губернії створено виконавські установи та установи з підготовки музично-театральних, педагогічних кадрів. Наводяться відомості про діяльність в Олександрівську колективу діячів-професіоналів, російської театральної трупи, гуртка аматорів, української театральної трупи, спілки працюючої молоді, театрального гуртка губбюро, драматичного гуртка юнацтва, військкомату, 256-го полку Південного фронту; в Мелітополі – української театральної трупи, російської драми, театру залізничників; у Гуляйполі – аматорського драмгуртка, трупи при повітвійськкоматі, гуртка любителів романтичного мистецтва і хорового співу, трупи дитбудинків № 1, 2; в Оріхові – оперетково-драматичного театру. Подекуди оприлюднюються прізвища акторів, репертуар, описується зовнішній вигляд концертно-театральних майданчиків.
З-поміж навчальних музичних закладів періоду розглядається діяльність Гуляйпольської музичної студії, Мелітопольської повітової консерваторії.
До структурного рівня “поширення” системи музичної культури відносимо діяльність виконавських установ, описану раніше, а також свята, ювілейні дати мистецтва і культури, що зазвичай відзначалися в усіх містах і районах губернії. Їх тиражування характеризує музичну культуру регіону за географічними ознаками подібності, частоти (музичне життя Мелітополя, Гуляйполя).
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
Реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок