Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ) / сторінка 18

Назва:
ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,79 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
Це були державні селяни, рекрути, які служили на цих землях, їх дружини, православні священнослужителі, представники послідовників російської православної церкви – сект “духовного християнства” духоборів і молокан. Безумовно, що така соціальна регламентованість носіїв етнічної музичної культури в регіоні викликала й досить однозначні, обмежені форми її самоідентифікації.
Друга хвиля масового переселення росіян на землі сучасної Запорізької області припадає на 60-ті рр. ХІХ ст. (на території, покинуті ногайцями, приїздили селяни з центральних губерній Росії – Орловської, Курської, Воронезької). Але загальний характер розселення, динамічність міграції росіян переважно носили характер дифузного поєднання з іншими етносами (навіть не всі з переселенців були росіянами: наприклад, ті, що оселилися у другій половині ХІХ ст. в селах Якимівка, Спаське, Охримівка, вважалися мордвинцями), що специфічно відбивалося на способах збереження російської культурної традиції. Місць локального проживання росіян було порівняно небагато, що було пов’язано з релігійною законсервованістю. Усе це дозволило М.Крилову зробити висновок, що “особливості статистичного обліку етнічної належності як населення, так і переселенців Російської імперії не дозволяють чітко визначити райони розселення росіян та українців”.
Подається географія російських поселень краю як зон поширення музичного фольклору, аналізується стан життя й освіти росіян-колоністів, сектантів-духоборів (с.Терпіння), молокан (с.Новоспаське, Астраханка, Нововасилівка); гастрольна діяльність трупи російсько-малоросійських артистів під керуванням С.Глазуненка.
Дещо менше представлені на територіях краю переселенці-білоруси. Поява мішаних українсько-білоруських поселень відбувалася так само типово, як і українсько-російських. Так, с. Гусарка (нині Куйбишевського району, у ХІХ ст. – Бердянського повіту) було створене на початку ХІХ ст. переселенцями із Гжатського повіту Смоленської губернії.
Принципова спорідненість у способах життя етносів у досліджуваний період пояснює здатність до інтеграції – на рівні музичного сприйняття – в галузі духовної музики, де представники етносів були переважно слухачами і в меншій кількості – виконавцями (учасниками) хорів.
Історично ногайці стали першим етносом, який в кінці ХVІІІ ст. (1790, наказ Г.Потьомкіна) дістали офіційний урядовий дозвіл на заселення територій сучасної Запорізької області. До історичної пам’яті регіону про ногайську культуру відносять назви тюркського походження аулів Молочанської волості (1820) — Єдінохта-1, Єдінохта-2, Єсібей і Бауірдак, Буркут-1, Буркут-2, що у 70-х р. ХІХ ст., після заселення цих земель росіянами, отримали сучасні адміністративні назви селищ Костянтинівка, Вознесенка, Тихонівка, Оленівка, Промінь Мелітопольського району.
Першими західноєвропейськими переселенцями на території сучасної Запорізької області стали меноніти – етноконфесійна група одного з напрямів євангелізму ХVІ ст., що дістала назву від імені свого засновника Менно Сіменса. На правобережній частині регіону в 1789 р. оселилося 228 сімей менонітів із Прусії; 118 сімей переїхали упродовж 1793 – 1795 рр., 46 сімей створили в 1796 р. на лівому березі Дніпра колонію Шенвізе; на початку ХІХ ст. 145 сімей оселилися на сході від р. Молочної. Таким чином, пропорційно на всіх територіях сучасної області на початок ХІХ ст. утворилися Хортицький менонітський округ (1790, 18 колоній, 16 з них – на території Катеринославського повіту Катеринославської губернії, 1 – колонія Шенвізе Олександрівського повіту, 1 – Кронсгартен Новомосковського повіту Катеринославської губернії), Молочанський менонітський округ (1804 – 1842) Бердянського повіту (57 колоній); вихідці з Хортиці утворили Маріупольський менонітський округ Таврійської губернії. У Катеринославській губернії в 1816 р. хортицькими менонітами засновується одна колонія – Шенеберг (Смоляна). Молочанські меноніти у 1819 р. організовують три нових поселення (Маргенау, Ліхтфельд, Нейкірх).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 



Реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок