Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ) / сторінка 21

Назва:
ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,79 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
осіб). Друга – кореневі болгари з м. Відіна (Болгарія), які заснували в Мелітопольському та Бердянському повіті дві колонії (800 осіб). Таким чином, на територіях краю з’явилися такі болгарські поселення: в Бердянському повіті – Андріївка, 1861 р.; Іванівка до 1918 р. (тепер Луначарське) – болгари та гагаузи, 1861 р.; в Олександрівському повіті (нині Вільнянський район) – Тернівка, 1806 р., переселенці з-за Дунаю і центральних районів Росії з 1842 р.; у Бердянському повіті (нині Приазовському районі) – Богданівка, 1861 р., на місці татарського аулу, переселенці з Бессарабії, с. Челише-Варуїт; Ботієве, 1862 р., на місці аулу, болгари з хутора Дермень-Дере; Ганнівка, 1860 р., переселенці з Бессарабії; Гірсівка, 1862 р., болгари з бессарабського села Греновки Ізмаїльського округу; Преслав, 1861 р., 403 ревізькі душі македонських болгар з бессарабського села Ташбунарі (нині с. Кам’янка Ізмаїльського району Одеської області), на місці ногайського аулу; В’ячеславка, 1862 р., переселенці з бессарабського с. Єнікой; Гюнівка, Зеленівка, 1862 р., болгари-переселенці з бессарабського села Імпутіца; Інзовка, 1861 р., болгари-переселенці з бессарабського села Ташбунарі, на місці татарського аулу; Мануйлівка, 1861 р., болгари з бессарабського с. Імпутіца та інші. С.Преслав було центром правління болгар у Приазов’ї (згідно з переписом населення 1886 р. у Преславі проживали 1701 особа, було 267 дворів, наймити – з Полтавської, Харківської, Курської та Орловської губерній). Розглядається народна музична творчість, система освіти, духовна музика приазовських болгар.
На територіях краю з 1869 р. з’явилася чеська колонія – Чехоград, заснована богемськими переселенцями. До сьогодення населення селища (нині Новгородківка Мелітопольського району) зберігає народні звичаї і обряди. Подається огляд розвитку музичного фольклору, самодіяльності приазовських чехів. Далі описуються деякі приклади міжетнічного спілкування в краї.
Таким чином, упродовж 1806 – 1920 рр. на територіях Північного Приазов’я яскраво визначилися зміст і форми міжетнічних контактів, в яких комбінувалися етнодиференційні та етноінтегративні риси, залежні від способу переселення, характеру розселення, етнопсихології і сусідства етносів. Принципову здатність до інтеграції виявили регіональні діалоги наступних різновидів: фольклорний (українсько-російсько-білоруський, українсько-болгарський, українсько-чеський, голландсько-німецький, українсько-єврейський), мовний (меноніти – німці), демографічний (українсько-російсько-білоруський, болгарсько-український), релігійний (католицький: німці – чехи; православний: українці – росіяни – білоруси – болгари; болгари – гагаузи – албанці), в галузі музичної самодіяльності (українці – росіяни), в галузі професійної музичної культури (українці – росіяни, меноніти – німці), в сфері освіти (німці – росіяни, росіяни – українці – болгари).
За таким же принципом розташований матеріал, що ілюструє стан поліетнічної музичної культури краю у ХХ ст. Він зберігається, але змінюється кількість елементів етносфери регіону, форми стосунків між народами краю, зміст нагромадження етнодиференційних та етноінтегративних рис.
Зберігається сформована раніше здатність до інтеграції в регіональних діалогах – фольклорному (українсько-російсько-білоруський з помітною мовною русифікацією регіону, що розпочалася в 20-х р. ХХ ст.; українсько-болгарський, українсько-єврейський), мовному (українсько-російсько-білоруський; меноніти – німці до 1941 р.), демографічному (українсько-російсько-білоруський, болгарсько-український), релігійному (православний: українці – росіяни – білоруси – болгари; болгари – гагаузи – албанці; католицький: чехи – німці – поляки – італійці); в галузі музичної самодіяльності (українці – росіяни, євреї – українці, болгари – українці, чехи – українці), у сфері освіти (меноніти – німці – 20-30-ті рр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 



Реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок