Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ) / сторінка 24

Назва:
ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,79 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
вважати основою для злиття із загальноукраїнським науковим і культурним процесом.
Ім’я видатного представника української музичної культури К.В.Квітки (23.01.1880 – 19.09.1953) практично пов’язалося із Запорізькою областю у січні 1930 р., коли він “побував у болгарських колоніях біля Азовського моря, де вивчав побут і народну музику болгар” (О.Юзефчик, про це також у багатьох дослідженнях про К.Квітку). Віднайдене К.Квіткою в Запорізькій області органічно вписується в його загальнотеоретичний і практичний внесок до української музичної фольклористики. Робота з болгарським фольклором у Запорізькій області стала допоміжною частиною того практичного матеріалу, який привів ученого до теорії українсько-болгарських зв’язків. Огляд же фольклористичної діяльності К.Квітки на цій території дозволяє говорити про її зв’язок із загальною фольклористичною роботою вченого і його науковими поглядами в цілому.
Із збиранням пісень на території сучасної Запорізької області в цей період пов’язана наукова і творча діяльність М.П.Гайдая [9(21).12.1878 – 9.09.1965] – також співробітника Кабінету музичної етнографії ВУАН. Життя цього фольклориста і диригента з самого початку було пов’язане з півднем України: у 1912 р. він закінчив регентські курси при музичному училищі в Херсоні. В жанрову і стильову панораму його збирацької діяльності (українські думи, фольклор етносів УРСР, голосіння, зільницький обряд, робітничий фольклор, пісні на вірші Т.Г.Шевченка) вписується його неодноразове звернення до цього регіону. Зв’язки М.П.Гайдая з територією Запорізької області, Приазов’я досить тісні. В межах його загального наукового доробку вони дали вченому можливість досліджувати етнічні проблеми розвитку музичного фольклору (болгарський, український, грецький) і соціальні (робітничий фольклор), що сприяло поглибленню еволюційного процесу в українській музичній фольклористиці 20 – 30-х рр. ХХ ст.
О.Середюк також був збирачем українського фольклору на Запоріжжі, про що свідчать рукописні фонди ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України. У 1929 – 1930 рр. він записував у Києві родинно-побутові, лірично-побутові пісні; весільні, жартівливі, пісні про кохання та інші. Від Пелагеї Максимівни Касьяненкової, 65 р. з с. Покровського Олександрівського повіту Катеринославської губернії ним записано 42 пісні.
Таким чином, усі розглянуті факти звернення фольклористів упродовж 1920 – 1939 рр. до регіону Запорізької області свідчать про органічне включення отриманих науковцями результатів до південного і загальноукраїнського фольклористичного контексту. Особливістю регіону є його поліетнічність, що дуже зацікавило майже всіх дослідників, які відобразили це в статистиці різнонаціональних записів і розшифрувань. Результати ж їх збирацької роботи додатково сприяли розвитку багатьох теоретичних ідей фольклористів того часу.
Починаючи з повоєнних років, до Запорізької області у складі етнографічних, фольклористичних експедицій приїздили науковці різних спеціальностей: Ф.Д.Ткаченко, В.Г.Хоменко, М.П.Міжвой, Х.А.Кан-Шаргородська, Д.Стеллецький, В.Федоров, Л.С.Федорова, Г.Ю.Стельмах, В.І.Наулко, В.Г.Спінатьов, В.П.Лопата, О.І.Неборак, Г.М.Луценко, Я.П.Прилипко, Л.Ф.Артюх, О.В.Боряк, О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженок, К.М.Луганська, Т.М.Шевчук, Д.Г.Боня, В.А.Юзвенко, М.М.Гайдай, Ю.З.Круть, Н.С.Шумада, В.А.Лірниченко, Л.К.Вахніна, В.К.Борисенко, Г.Б.Бондаренко, В.Я.Самохвалов та інші. Безцінне наукове значення має збірка М.Кауфмана “Народні пісні болгар Української і Молдавської РСР” (Софія, 1982), де в двох томах зібрано близько 2,5 тисяч пісень й інструментальних зразків.
У повоєнний і сучасний періоди дослідженням музичного фольклору Запорізької області займалися вчені і відповідні установи регіону.
Н.Г.Полякова, провідний науковий співробітник Обласного центру народної творчості, багато років є координатором фольклористичних ініціатив в регіоні. Під її керівництвом за останні десятиліття були здійснені експедиції в різні куточки краю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 



Реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок