Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

Загрузка...

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ) / сторінка 26

Назва:
ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,79 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
Законсервованість колоністського буття етносу на територіях краю упродовж тривалого часу сприяла утвердженню набутої менонітами моделі культурного життя. Його важливою характеристикою було злиття шкільної і церковної музичної практики, їх підпорядкування єдиній ідеї духовного розвитку колоній. Реставровані імена вчителів, диригентів демонструють переважно такий тип їх соціоестетичних портретів, в якому домінують характеристики виконавців, просвітників з мікросередовищем (шкільний, церковний хор) і макросередовищем (місцеві та зарубіжні хорфести, диригентські курси).
Наводиться інформація про Т.Фота, Г.Гезе – викладачів музики в с. Орлов, Г.Франца – просвітника, керівника шкільного хору с.Гнаденфельд, реформатора церковного співу російських менонітів; А.Кроегера, Й.Фроеса, А.Андреса, Д.Х.Еппа – керівників Хортицького чоловічого хору “Гармонія”; Б.Б.Дуека – диригента хору с.Фріденсфельд; про діяльність композиторів Г.Янца, Б.Б.Дуека, Е.Савацького, В.Нейфельда, І.Ф.Вінса.
Історія музичної культури краю зберігає імена таких видатних особистостей, як Й.Й.Дворжак – вихованець Празької музичної академії, засновник першого духового оркестру в с.Чехоград, який прибув в Росію наприкінці 70-х рр. ХІХ ст.; як Ант. Зезуля, вчитель чеської мови в школі, вихованець Празького педагогічного університету, фольклорист, музикант-виконавець, поет, керівник театру в Чехограді, де ставилися спектаклі з музичним супроводом (репресований у 1930 р.).
Історія музичної культури регіону другої половини ХХ ст. дає можливість познайомитися з відомими діячами в усіх галузях. У вигляді соціоестетичних портретів діячів подаються відомості про життя і творчість цих митців, розглядаються їх найважливіші соціоестетичні параметри: суспільне становище, музична освіченість, джерела професіоналізму, тип, форми соціального визнання й оцінки творчості, художні й позахудожні соціальні ролі, мікро- і макросередовища творчого життя тощо. Пропонуються портрети професіональних композиторів – заслужених діячів мистецтв України, членів НСКУ, викладачів ЗДМУ ім. П.Майбороди М.Попова, Н.Боєвої; самодіяльного композитора, заслуженого діяча мистецтв України, професора МДПУ Ю.Бая, професіональних диригентів – народного артиста України, художнього керівника Запорізького симфонічного оркестру В.В.Реді, музичного керівника Запорізького обласного українського музично-драматичного театру О.Сурженка, музичного майстра вищої категорії І.Матвіїва, музикознавця, кандидата мистецтвознавства, доцента В.Я.Реді.
Здійснено аналіз стильових особливостей творів М.Попова, вокального циклу на вірші М.Цвєтаєвої “Батьківщина” Н.Боєвої; розглянуто твори Ю.Бая, що підтвердило розвиненість професіоналізму й індивідуальну стилістику на рівні професійної композиторської творчості і формування регіональної інтонаційної сфери на рівні самодіяльної композиторської творчості.
Висновки.
1.У дисертації досліджується музична культура Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст. Тривалий час її існування розглядається автором у різних площинах – в історичній (розділи 1,2), етнічній (розділ 3), фольклористичній (розділ 4.1), соціоестетичній (розділ 4.2). Усі зазначені та використані підходи до матеріалу, оперування розвиненою методологією сучасного теоретичного та історичного музикознавства, суміжних наук дозволили різними шляхами дійти висновку, що музична культура Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст. є складною геосоціокультурною інтегрованою цілісністю з індивідуальним шляхом розвитку. В регіоні відбулося формування сфери музичної культури.
2.Генеральна ідея роботи – виявлення типів взаємовідношень географічного та соціокультурного чинників регіональної музичної культури, детермінованих особливостями історичного розвитку музичної культури краю, – простежується в кожному з розділів дослідження й ілюструється історичними фактами. Опублікований автором архівний матеріал, інформація, отримана в роботі з географічною, історичною, етнографічною літературою про регіон, з періодикою, в якій висвітлюється музичне життя краю, при особистих зустрічах з митцями Запоріжжя, дозволили відтворити етапи геосоціокультурного руху регіону і концентровано простежити за онтологією явища регіональної музичної культури як процесу регіоналізації музичної культури Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 
Реферат на тему: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ ГЕОГРАФІЧНОГО І СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКІВ У ЯВИЩІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок