Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ХАРЧОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТЮЛЬКИ ТА ТОВСТОЛОБІВ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

ХАРЧОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТЮЛЬКИ ТА ТОВСТОЛОБІВ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

Назва:
ХАРЧОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТЮЛЬКИ ТА ТОВСТОЛОБІВ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,57 KB
Завантажень:
273
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УААН
ГЕЙНА Костянтин Миколайович
УДК 597-153-11:597-135
ХАРЧОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТЮЛЬКИ ТА ТОВСТОЛОБІВ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
03.00.10-іхтіологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Шерман Ісаак Михайлович,
Херсонський державний аграрний університет,
декан рибогосподарсько-екологічного факультету,
завідувач кафедри рибництва
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор,
Щербак Володимир Іванович,
Інститут гідробіології НАН України,
провідний науковий співробітник
кандидат біологічних наук, доцент
Шевченко Петро Григорович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри загальної зоології і
іхтіології рибогосподарського факультету
Захист відбудеться “15” лютого 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту рибного господарства УААН (03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135).
Автореферат розісланий “29” грудня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради С.А. Кражан


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Гідротехнічне будівництво на р. Дніпро, яке у другій половині ХХ століття набуло значних масштабів, призвело до створення каскаду з шести великих водосховищ рівнинного типу. У дніпровських акваторіях внаслідок потужного антропогенного навантаження, склалася складна еколого-токсикологічна ситуація, яка поступово призводила до зниження продуктивності водойм, при цьому відмічалось, що саме Каховське водосховище було найбільш забрудненим (Литвинова, Стецюк, Безгина, 1994).
Протягом 90-х років минулого століття, внаслідок зниження рівня антропогенного навантаження, екологічна ситуація у водосховищі стабілізувалася (Щербак, 2000), що супроводжувалося підвищенням інтенсивності процесів самоочищення, а саме це у свою чергу створило сприятливі умови для розвитку гідробіонтів, які є поживою для різних видів і вікових груп риб. При цьому відмічено, що на відкритих ділянках пелагіалі та літоралі продукційні процеси почали переважати над деструкційними (Щербак, Емельянова, 2002).
В той же час відбулося різке зниження загального видобутку риби. Найбільш суттєвим воно було за тюлькою – з 3609 (1986-1990 рр.) до 797 т (1991-1995 рр.), а середньорічний видобуток товстолобів залишався на високому рівні - 1490 т (Ерко, Тарасова, Озинковская, 1996). Впродовж подальшого періоду 1996-2000 рр. улови товстолобів і тюльки знизилися до 580 та 312 т відповідно. Така ситуація виникла не тільки під впливом об’єктивних причин, але і внаслідок неповного відображення фактичних уловів та неточності підрахунків у процесі вселення рибопосадкового матеріалу. Причиною ж падіння уловів тюльки було значне зниження інтенсивності її промислу (Ерко, Тарасова, Спиридонова, 1994; Бузевич, 2005).
Неадекватність промислових уловів тюльки і товстолобів до стану кормових ресурсів, які на той час відрізнялися інтенсивним розвитком (Тарасова, Гейна, Яковлев, 1998), визначило актуальність пошуку екологічних чинників зниження уловів. Дослідження значною мірою були орієнтовані на вивчення трофічних взаємовідносин між аборигенною та інтродукованою іхтіофауною з урахуванням перспективних заходів, спрямованих на збільшення обсягів вселення товстолобів (Щербуха, Шевченко, Коваль та інш., 1995).
Обсяги утилізованого тюлькою зоопланктону на Каховському та Кременчуцькому водосховищах становили 875,8 та 273,4 тис. т відповідно. Основне навантаження припадало на гіллястовусих та веслоногих ракоподібних (Сигиневич, 1969; Озинковская, 1969; Шевченко, 1991). При цьому суттєвої харчової конкуренції з молоддю аборигенних видів риб не спостерігалося через відмінності екологічних умов мешкання – тюлька представник пелагічного комплексу, а молодь - більше літорального (Шевченко, Шерстюк, Гусынская и др.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ХАРЧОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТЮЛЬКИ ТА ТОВСТОЛОБІВ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок