Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ РЕЗЕКЦІЇ ПЕЧІНКИ

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ РЕЗЕКЦІЇ ПЕЧІНКИ

Назва:
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ РЕЗЕКЦІЇ ПЕЧІНКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,83 KB
Завантажень:
445
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМIЯ ПIСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВIТИ
ім. П.Л. Шупика
ЖУЛАЙ Володимир Вікторович
УДК 616.381-002.1
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ РЕЗЕКЦІЇ ПЕЧІНКИ
14.01.03 - хiрургiя
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
КИЇВ - 1998
Дисертацiєю є рукопис.
Робота виконана в Iнститутi клiнiчної та експериментальної хiрургiї АМН України (м. Київ)
Науковий керівник: доктор медичних наук
Калита Микола Якович
завiдувач вiддiлу портальної гiпертензiї та
хiрургiї печiнки Iнституту клiнiчної та
експериментальної хiрургiї АМН України
Офiцiйнi опоненти доктор медичних наук
Литвиненко Олександр Олександрович
провідний науковий співробітник
відділу передпухлинних захворювань
Інституту онкології та радіології МОЗ України
доктор медичних наук, професор
Захараш Михайло Петрович
начальник медичного управління
служби безпеки України
Провiдна установа Львівський медичний університет МОЗ України,
кафедра загальної та факультетської хірургії.
Захист вiдбудеться “ 30 “ грудня 1998 р. о 14 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.613.02 при Київськiй медичнiй академiї пiслядипломної освiти МОЗ України (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Київської медичної академiї пiслядипломної освiти ім. П.Л. Шупіка (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розiсланий “ 18 “ листопада 1998 р.
Вчений секретар
спецiалiзованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент ГВОЗДЯК М.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Повсюдне зростання захворювання печінки в останнє десятиріччя призвело до того, що питома вага раку печінки серед інших пухлин, досягла 10—11%, при цьому знизився середній вік хворих, який становить 40—45 років (А.А. Шалимов и соавт, 1993; P. McMaster et al., 1992). До сьогодні основним методом лікування раку печінки залишається хірургічний, оскільки інші способи лікування (алкоголізація, регіональна хіміотерапія, фотодинамічна терапія, артеріальна ішемія, кріодиструкція) лише короткочасно полегшують стан пацієнтів, але не сприяють продовженню їхнього життя (K. Yamakado et al., 1994). Як радикальній операції найбільша перевага надається анатомічній резекції (M. Makuuchi et. аl., 1998). Летальність після виконання радикальних операцій складає 10—15% за первинної пухлини і 20—25% при метастатичному враженні органа, а різні ускладнення спостерігаються у 40—60% хворих (M. Shimada et al., 1994; M. Suenaga et al., 1992). Найчастіше незадовільні результати хірургічного лікування спостерігаються у пацієнтів з механічною жовтяницею внаслідок центральної локалізації пухлини печінки, резектабельність при цьому не перевищує 10%. У більшості випадків пацієнти із таким ускладненням вважаються неоперабельними і піддаються мінімальному паліативному втручанню. Принцип дотримання радикальності втручання вимагає видалення 40—60% об’єму паренхіми печінки, що негативно відбивається на наслідках лікування. Післяопераційна летальність під час спроб виконання радикального втручання досягає 50—80% (H. Bismuth et al., 1994; R. Richlmayr et al., 1995).
Ключовими моментами всякої резекції печінки є адекватність її об’єму, вибір методу, способу розсічення паренхіми і старанність гемостазу. Від правильності виконання і обов’язковості збереження цих моментів залежить частота й характер ускладнень, а також летальність (T.E. Starzl et al., 1996). Основною причиною розвитку післяопераційних ускладнень є некроз культі печінки, який зумовлює виникнення внутрічеревних кровотеч, перитоніту, жовчних нориць та абсцесів (A.A. Шалимов и соавт., 1997).
Предметом вивчення по сьогоднішній день залишаються фактори ризику виконання резекції печінки (D. Mariette et al., 1997; S. Miyagawa et al., 1995). Це питання особливо актуальне за умов застосування нових способів розтину паренхіми й опрацювання різекованої поверхні печінки: ультразвукового аспіратора, аргонового плазменого скальпеля, лазерного дисектора, мікрохвильового коагулятора, аерозольних полімерних композицій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ РЕЗЕКЦІЇ ПЕЧІНКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок