Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

Назва:
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,16 KB
Завантажень:
360
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
У Вступі обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми та а
спекту її вивчення, сформульовано мету і завдання визначен


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЮЩЕНКО Мирослава Петрівна
УДК 811.133.1’37:165.194
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Спеціальність 10.02.05 – романські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Помірко Роман Семенович,
завідувач кафедри французької філології
Львівського національного університету
імені Івана Франка МОН України
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Попович Михайло Михайлович,
завідувач кафедри французької мови
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича МОН України
кандидат філологічних наук, доцент
Круковський Василь Іванович,
доцент кафедри іноземних мов
Київського національного економічного
університету імені Вадима Гетьмана
МОН України
Захист відбудеться “25” жовтня 2007 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розісланий “_20_” вересня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Л.В. Клименко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Простір і час належать до понять, які формують основу людського світосприйняття. Це, як зауважував Кант, дві чисті форми чуттєвої інтуїції, які існують a priori, проте водночас становлять необхідні умови будь-якого емпіричного знання і будь-якого об’єкта пізнання. Ось чому простір як філософська і мовна понятійна категорія перебував у полі зору вчених, починаючи з античних часів.
Від візантійських граматиків М. Планудеса і П. Ґаза до лінгвістів ХХ і ХХІ ст. точиться суперечка щодо первинності та визначальної ролі в мові просторових чи часових відношень (Л. Єльмслев, Дж. Андерсен, Ж.-П. Декле, В. Брьондаль, Ж. Дервілез-Бастужі та ін.). Когнітивна лінгвістика прийняла твердження когнітивної психології (В. Шевчук, А. Ярмоленко та ін.) про первинність уявлень людини про просторові відношення між предметами та явищами навколишнього світу, підтримала тезу локалістів про первинний характер вираження просторових відношень щодо відношень інших типів і, отже, вивела “простір” в ряд найважливіших універсальних концептів. Важливу роль у формуванні нових понять і конструкцій когнітивізм відводить просторовій метафорі (Ж. Лакофф і М. Джонсон, К. Ванделуаз, Ж. Фоконьє, Ж. Деріда, Е. Касірер, Ж. Маторе).
У східноєвропейському мовознавстві за традицією, перейнятою від Аристотеля (який визначив “місце” серед основних понятійних категорій), дослідження локативності як мовного явища здійснювали, здебільшого, у функціонально-семантичному аспекті (Т. Алісова, А. Абдулліна, М. Бадхен, А. Варшавська, І. Богданова, Є. Владимирський, М. Всеволодова, О. Виноградова, І. Ємець, О. Селіверстова, М. Сенів, О. Туницька та ін.).
Основну увагу представники функціонально-семантичного напряму звертають на типи відношень між об’єктом локалізації та локумом, під яким розуміють предмет, названий у висловлюванні як місце розташування чи просторовий орієнтир, щодо якого локалізується об’єкт; встановлюють семантичну структуру функціональної категорії простору в досліджуваних мовах. Складність концепту простору зводиться ними до просторових відношень між двома предметами: тим, що локалізується, та предметом – місцем локалізації.
У такому випадку визначальним для окреслення просторових відношень є локум, оскільки він виступає у досліджуваних виразах маркованим елементом, тобто формою зі значенням просторового відношення чи його конкретного вияву.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок