Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> УЧАСТЬ ПРОТЕЇНАЗ ТА СИСТЕМИ ПОЛІ-АДФ-РИБОЗИЛЮВАННЯ У РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНОМУ АПОПТОЗІ КЛІТИН ТИМУСА ТА СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ

УЧАСТЬ ПРОТЕЇНАЗ ТА СИСТЕМИ ПОЛІ-АДФ-РИБОЗИЛЮВАННЯ У РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНОМУ АПОПТОЗІ КЛІТИН ТИМУСА ТА СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ

Назва:
УЧАСТЬ ПРОТЕЇНАЗ ТА СИСТЕМИ ПОЛІ-АДФ-РИБОЗИЛЮВАННЯ У РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНОМУ АПОПТОЗІ КЛІТИН ТИМУСА ТА СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,41 KB
Завантажень:
383
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ДРАГАН ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА
УДК 577.+612.438.014.481+612.438.014.46
УЧАСТЬ ПРОТЕЇНАЗ ТА СИСТЕМИ ПОЛІ-АДФ-РИБОЗИЛЮВАННЯ У РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНОМУ АПОПТОЗІ КЛІТИН ТИМУСА ТА СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ
03.00.04 – біохімія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
КИЇВ-2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у лабораторії фізико-хімічної біології кафедри біохімії біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник:доктор біологічних наук, професор
Цудзевич Борис Олександрович,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
старший науковий співробітник лабораторії фізико-хімічної біології біологічного факультету
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Великий Микола Миколайович,
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, провідний науковий співробітник
відділу біохімії коферментів;
доктор біологічних наук, професор
Серкіз Ярослав Іванович,
Інститут ядерних досліджень НАН України,
провідний науковий співробітник
відділу структури ядра.
Провідна установа: Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, м. Київ.
Захист дисертації відбудеться 26.03.2007 року о 13-30_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, просп. академіка Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет, ауд. 434.
Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет, спеціалізована рада Д .001.24.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 22 лютого 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Андрійчук Т.Р.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Дослідження біохімічних механізмів розвитку апоптозу є актуальною проблемою сучасної біохімії. Така форма загибелі може індукуватися не лише за фізіологічних умов, а й під впливом чинників різної природи, включаючи іонізуюче випромінення. Індукція апоптозу залежить від багатьох факторів, таких як метаболічна активність клітин, стадія диференціювання, рівень і тривалість дії апоптогенного (ендо- чи екзогенного) чинника. Певною мірою все це обумовлює велику варіабельність залучення внутрішньоклітинних регуляторів біохімічних процесів.
Згідно з сучасними уявленнями апоптоз лімфоїдних клітин при променевому ураженні пов’язаний насамперед з порушенням структурної цілісності хроматину (Кучеренко М.Є., Цудзевич Б.О., 2006, Kerr J.F. et al., 1994). Пошкодження ДНК призводить до порушення активації шляхів трансдукції сигналу, які залучені до стресорної відповіді - затримки клітинного циклу, репараційних процесів та апоптозу.
На сьогодні постулюється, що сенсором пошкоджень ДНК є полі-(АДФ-рибозо)-полімераза, яка стимулює клітинну відповідь в цілому на дію генотоксичних агентів. Остання включає в себе запуск каскаду протеолітичних реакцій, у результаті яких відбувається розщеплення різноманітних клітинних білків, що врешті - решт призводить до порушення нормального функціонування клітини, її дезінтеграції та загибелі. При радіаційно-індукованих процесах вирішальна роль належить численній родині каспаз, активація яких призводить до протеолізу життєвоважливих білків клітини.
Особливо актуальними у сучасній радіаційній біохімії залишаються дослідження механізмів дії апоптичних чинників та пошук шляхів нормалізації біохімічних змін в організмі опромінених тварин. В цьому сенсі заслуговує на увагу рибонуклеозид гіпоксантину – інозин (рибоксин), як ефектор перебігу енергетичних та синтетичних реакцій у клітинах, зокрема, біосинтезу нуклеотидів та коферментів за променевого ураження організму (Lewandowski E.D. et al., 1991, Легеза В.И. и др.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: УЧАСТЬ ПРОТЕЇНАЗ ТА СИСТЕМИ ПОЛІ-АДФ-РИБОЗИЛЮВАННЯ У РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНОМУ АПОПТОЗІ КЛІТИН ТИМУСА ТА СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок