Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ II СТАДІЇ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ДОБОВИМ ПРОФІЛЕМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ

ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ II СТАДІЇ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ДОБОВИМ ПРОФІЛЕМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ

Назва:
ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ II СТАДІЇ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ДОБОВИМ ПРОФІЛЕМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,26 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМ. АКАД. М.Д. СТРАЖЕСКА
МАТОВА Олена Олександрівна
УДК: 616. 12-008.331.1:612.018]”414.211”
ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ II СТАДІЇ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ДОБОВИМ ПРОФІЛЕМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ
ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ
14.01.11 – кардіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2003


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Свіщенко Євгенія Петрівна,
Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска
АМН України, завідувач відділу
гіпертонічної хвороби
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Жарінов Олег Йосипович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри кардіології і функціональної діагностики
доктор медичних наук, професор Оринчак Марія Андріївна, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри терапії стоматологічного факультету
Провідна установа:
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра факультетської терапії №2, МОЗ України, м. Київ
Захист відбудеться “ 25 ” _листопада_ 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті карді-ології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології
ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України за адресою: 03680, м. Київ,
вул. Народного ополчення, 5.
Автореферат розісланий “_24 ” _жовтня 2003р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За даними офіційної статистики на 1 січня 2003 р. в Україні зареєстровано 9  осіб з підвищеним артеріальним тиском (АТ), що складає 22,6% дорослого населення країни (Коваленко В.М., 2003). Артері-альна гіпертензія (АГ) призводить до розвитку ішемічної хвороби серця, судинних та мозкових ускладнень, ниркової недостатності, але найбільше до формування серцевої недостатності (СН) (Ho K.K., 1993). Приблизно в 1/3
випадків, особливо у хворих літнього віку, клінічна картина СН виникає на тлі нормальної систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) (Brutsaert D.L., 1993; Lenihan D.J., 1995; Douglas P.S., 1999).
На теперішній час особливу актуальність набуло питання вивчення ГХ як однієї з головних причин діастолічної дисфункції ЛШ у хворих на серцево-су-динну патологію (Bonow R.O., 1992; Remme W.J., 2001). Отримано переконливі докази, що дисфункція серця при АГ починається з порушень діастолічного наповнення ЛШ. Діастолічна дисфункція ЛШ може передувати гіпертрофії серцевого м’яза, зниженню насосної функції ЛШ та виникати при відсутності ознак СН (Agabiti-Rosei E., 1993; Kitzman D.W., 2002). Впровадження в клінічну практику неінвазивного методу допплерехокардіографії дозволило здійснювати діагностику діастолічних порушень, оцінювати на фоні терапії динаміку діастолічних показників, адже запобігання діастолічної СН виявляється більш ефективним, ніж її подальше лікування (Gaasch W.H., 2001).
Механізми формування діастолічної дисфункції ЛШ остаточно ще не з’ясовані. Встановлено, що суттєве значення у сповільненні процесів розслаблення та зменшенні податливості ЛШ належить гіпертрофії серцевого м’яза, однак взаємозв’язок між збільшенням маси міокарду та погіршенням діастолічного наповнення ЛШ виявляється не завжди (Yoshitomi Y., 1997; Palatini P., 2001). Не вивчені питання співвідношення між особливостями циркадного ритму АТ при АГ та станом діастолічної функції ЛШ. Майже не висвітлено вплив вазоактивних субстанцій – катехоламінів, АПФ, інсуліну в крові – на часові та швидкісні показники трансмітрального кровотоку у хворих з різним типом добового профілю АТ. Все це обумовило необхідність дослідження в даній роботі клініко-патогенетичної ролі порушень циркадного ритму АТ і нейрогуморальних вазоактивних субстанцій на розвиток та становлення діастолічної дисфункції ЛШ у хворих на ГХ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ II СТАДІЇ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ДОБОВИМ ПРОФІЛЕМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок