Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: Феномен тембру-амплуа баса в оперному співі XIX – XX століть

Феномен тембру-амплуа баса в оперному співі XIX – XX століть / сторінка 7

Назва:
Феномен тембру-амплуа баса в оперному співі XIX – XX століть
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,19 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
., Вагнера та Верді, і одночасно спеціальна довіра до можливостей естетизації вищою мірою низьких регістрів чоловічого голосу, що не має прямого аналога в басових партіях сучасників Глінки й Чайковського.
Підрозділ 2.5 “Басові партії у “Князі Ігорі” О. Бородіна в зосередженні резонерської образної установки смислового цілого композиції ” присвячений аналізу виразності відповідних шарів опери.
У якості підсумків аналізу вказуємо:
1)
множинно представлене резонерство в партіях дійових осіб епічної опери Бородіна, в котрій Голос Народу, що заявляється в хорових сценах Прологу і IV дії, опиняється доповненим народолюбієм головного героя – Князя Ігоря та відтіненим послідовним анти-резонерством Володимира Галицького та його оточення;
2)
очевидне суміщення функцій резонер – антирезонер як в партії Хана Кончака, який опиняється співвіднесеним із уявленнями про кару за гріх зрадництва-відступництва в його арії ІІ дії, тоді як у ІІІ акті його образ в концепції ворога є очевидним та спрощеним;
3)
басове навантаження партій головних героїв складає особливого роду блиск суворої героїки першоісторичних часів, в котрій доведена до кульмінації смислова тенденція, намічена романтичною оперою Західної Європи, як це показано в аналізах опер Вагнера та Верді 1840-х років.
Підрозділ 2.6 “Партії басів в українській опері в зв’язку із національними співацькими основами їх виконання вокалістами різних напрямків та шкіл” презентує матеріал щодо басових особливостей розуміння співу цього роду національного оперного репертуару.
Резюме аналізу виводить на такі положення:
- суттєвість досвіду М. Глінки та М. Мусоргського, перш за все, з їх концепціями героїчної опери та народної музичної драми для української оперної сцени, вибудованої творами М. Лисенка, Б. Лятошинського, К. Данькевича;
- виключна значущість міфологем тексту М. Гоголя у вибудові художнього цілого літературної основи опери Лисенка “Тарас Бульба”, зокрема їх понаднаціонально значущих в аналогіях сюжетам китайських міфів;
- характер басового звучання в опері Лисенка “Тарас Бульба” - це опірність басових партій в оперній дії як тих, хто виражає моральні засновки художніх подій – в аналогії до колориту церковного співу в Україні;
- тенденція використання високої теситури басового регістру у створенні ефекту напруги та виразної сили звучання в паралель до трактовки басового вокалу у західноєвропейській музиці.
У Висновках показані позиції, що охоплюють усю сукупність зроблених узагальнень, спостережень та аналізів.
Розглянуті відомості з еволюції міфологічно-релігійного та філософського знання, які осмислюються як контекст проявлення культурних витоків і стимулів оперного співу, вказують на органіку виразних показників цього виду мистецтва, котра виходить із глибин ліричного-гімнічного стереотипу метафізичного мислення і яка являє синкретизм глибинного раціоналізму та містичної стихійності вираження. В цьому плані спеціально виділяємо пантеїстичний аспект філософського знання, що склало мислительний контекст становлення оперного мистецтва - як в Європі, так і в Китаї, в котрому об’єктивно переломлюється раціоналістично усвідомлювана двоїстість начал світу, в якій впізнана наслідувальність по відношенню до дихотомії міфологічних структур. Так складається двоїста, однак зовсім не антиномічна природа оперного вокалу: штучність “розсунення” співацького діапазону, виходячи із природності мовленнєвого запасу звуковиявлення. Вказана двоїстість (“штучність – природність”) найвищою мірою характеризує басовий спів, в котрому символічний співацький універсалізм чоловічого голосу взагалі та фізично явлена специфіка утворюють унікальний сплав виразних можливостей звучання.
Прослідковування передуючих зародженню опери у XVII ст. шляхів співацького самоствердження, аж до класики оперного мистецтва та її перетворення у ХХ ст., дозволяє виділити ряд тез-узагальнень.
По-перше, співацьке мистецтво складається в глибокій давнині у нерозривній єдності із уявленнями філософсько-міфологічного порядку про ідеальні начала людського буття; мелодична здібність співу утворює життєву реальність гармонії Неба в умовах життєвої буттєвості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Феномен тембру-амплуа баса в оперному співі XIX – XX століть

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок