Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською мовою: ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)

ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ) / сторінка 13

Назва:
ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,18 KB
Завантажень:
61
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Однак при застосуванні інстенону і танакану у дітей з ПВН встановлена більш висока ефективність інстенону. Зокрема, у більшості дітей з ПВН, які отримували інстенон, незалежно від наявності вагоінсулярного чи симпатоадреналового кризу, після повного курсу відмічалось значне покращання показників мозкової гемодинаміки, уникав спазм артеріол та гіпотонус венул. Крім того, у хворих з вагоінсулярним кризом зникали мікрокровиливи та зменшувались дегенеративні зміни судин. Особливо слід зазначити, що застосування інстенону запобігає виникненню симпатоадреналового і вагоінсулярного кризу у хворих з ПВН.
Таким чином, включення до комплексного лікування дітей, хворих на вегетативні дисфункції, інстенону і танакану сприяло нормалізації загального стану, показників вегетативного гомеостазу та гемодинаміки, а також ліквідації змін мікроциркуляторного русла, що дозволяє рекомендувати їх для широкого клінічного застосування.
ВИСНОВКИ
1. Залежно від клінічних проявів, особливостей перебігу та провідних патогенетичних механізмів за допомогою комплексного клініко-інструментального та лабораторного дослідження виявлено чотири форми вегетативних дисфункцій у дітей: нейроциркуляторну (НЦД), вегетативно-судинну (ВСД), вегетативно-вісцеральну (ВВД) та пароксизмальну вегетативну недостатність (ПВН), які характеризуються різним ступенем ураження і станом вегетативного гомеостазу та при лікуванні яких необхідний індивідуалізований підхід.
2.
Клінічний перебіг НЦД у дітей характеризується стійкою цефалгією (92%), психоемоційними розладами (75%), синдромом дизадаптації (млявість, підвищена втомлюваність, непереносимість фізичних перевантажень, метеочутливість тощо) та порушеннями функції гіпоталамічної ділянки (57%).
3. Для вегетативного гомеостазу у дітей, хворих на НЦД, характерні одночасне підвищення тонусу симпатичного та парасимпатичного відділів ВНС, перенапруження адаптивних можливостей дитячого організму, найбільше скорочення латентного періоду ВСШП з кистей та стоп і підвищена ростокаудальна дисоціація, що свідчить про суттєве зменшення центральної затримки імпульсів за рахунок значної активації функціонального стану різних відділів головного мозку.
4. У дітей, хворих на НЦД, спостерігаються виражені судинні зміни мікроциркуляторного русла (розширення венул, збільшення їх міандричної звивистості, судинних клубочків, наявність сладж-феномена) та порушення венозної ланки мозкової гемодинаміки, які характеризуються переважно гіпертонічним типом реоенцефалограм з асиметрією кровопостачання понад 20% та порушенням венозного відтоку (у 96% хворих).
5. Характерними клінічними ознаками ВСД у дітей є неприємні відчуття в ділянці серця (27%), кардіалгія (85%), задишка при фізичному навантаженні, артеріальна гіпотензія (80%) та гіпертензія (17%), синдром тонічної дисфункції міокарда (пролапс клапанів серця, порушення тонусу папілярних та хордальних мязів серця) та порушення збудливості міокарда (41%).
6. У дітей, хворих на ВСД, спостерігається значне посилення активності симпатичного відділу ВНС, наростання активності центрального контуру управління та напруження компенсаторно-пристосовних механізмів організму з одночасним підвищенням амплітуди потенціалів ВСШП з кистей і стоп, що вказує на збільшення кількості секретуючих потових залоз, які беруть участь у відповіді на подразнення, обумовлене підвищеним симпатичним впливом. Встановлено, що параметри ВСШП залежать від величини артеріального тиску, а своєрідність патерну змін ВСШП у дітей з гіпертензивним типом ВСД свідчить про ураження вегетативних нейронів.
7. У дітей з ВСД центральна гемодинаміка характеризується гіперкінетичним типом та порушеннями периферичного кровообігу в кінцівках із зменшенням пульсового кровонаповнення, підвищенням периферичного опору за рахунок підвищеного тонусу артеріол та венул.
8. У дітей, хворих на ВВД, клінічні прояви досить різноманітні, але найчастіше перебіг захворювання супроводжується дискінезією жовчовивідних шляхів (99%). Показано, що вегетативний гомеостаз у хворих цієї групи, незалежно від тонусу жовчного міхура, характеризується незначним зниженням активності симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 



Реферат на тему: ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок