Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)

ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ) / сторінка 5

Назва:
ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,18 KB
Завантажень:
61
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
КОП проводили з вимірюванням частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ) за класичною методикою під контролем ЕКГ-моніторингу на електрокардіометрі ЕКМ-01.
Активність симпатичної ланки ВНС оцінювали за результатами аналізу викликаних симпатичних шкірних потенціалів (ВСШП). Стимуляцію, посилення та реєстрацію ВСШП здійснювали за допомогою компютеризованої системи аналізу Toennies на електронейроміографі фірми “Erich Jaeger” (Німеччина). Оцінювали латентний період виникнення початкового відхилення ВСШП та їх амплітуди. Вираховували значення показників латентного періоду ВСШП та їх амплітуду на кистях і стопах, коефіцієнт асиметрії амплітуд і латенції, а також коефіцієнт асиметрії ростокаудальної дисоціації (РКД) лівої-правої сторін за амплітудою та латенцією.
Психологічний стан визначали за допомогою опитувача Айзенка, який включав 57 запитань для оцінки ступеня екстравертованості, рівня нестабільності нервової системи та оцінки правдивості відповідей.
Електроенцефалографію проводили на восьмиканальному електроен-цефалографі Schwarzer-ED-14 (Німеччина) за спеціальними програмами з реєстрацією біопотенціалів мозку у лобних, тім'яних, скроневих та поти-личних частках, визначаючи особливості біоритміки головного мозку.
Для оцінки стану мікроциркуляторного русла використовували метод біомікроскопії кон'юнктиви ока бульбарну мікроскопію (Н.В.Шульпіна, 1974). Дослідження проводили за допомогою шпариної лампи ЩЛ-2Б при збільшенні у 45 разів. Об'єктом дослідження служили внутрішній і зовнішній кути кон'юнктиви очних яблук. Результати проведеного дослідження оцінювали за методом, розробленим Л.Т.Малою та співавт. (1978).
Криві реоенцефалограми реєстрували на електрокардіографі 6NEK-4 (Німеччина) за допомогою чотириканальної вітчизняної реографічної при-ставки 4РГ-2М за загальноприйнятою методикою (Х.Х.Яруллін, 1983). Електроди накладали в стандартному фронтомастоїдальному відведенні. Оцінювали кількісні та якісні показники РЕГ.
При дослідженні інтенсивності кровообігу в кінцівках використовували метод повздовжньої реографії реовазографії (М.К.Осколкова, Г.А.Красіна, 1980). Реєстрацію реографічних кривих виконували на 12-канальному електрокардіографі Bioset 8000 (варіант MB), керованому мікрокомп'ю-тером.
Дистанційну термографію тильної поверхні долоней і середньої фаланги III пальця на обох руках виконували на термографі Thermovision 800 BRUT System (фірма АGЕМА, Швеція), зєднаному з комп'ютером типу IBM PC/AT. Порогова чутливість до перепаду температур 0,1°С. Спочатку визначали початкову температуру вказаних ділянок шкіри, потім долоні дитини занурювали на 10 хв у воду температури 40°С. Після закінчення теплового навантаження прово-дили виміри шкірної температури на вказаних ділянках кожні 10 хв протя-гом 40 хв. Під час проби з охолодженням долоні обох рук на 10 хв занурювали у ванночку з температурою води 18°С. Після охолодження проводили виміри температури на вказаних ділянках кожні 10 хв протягом 40 хв.
Центральну гемодинаміку вивчали за допомогою ЕхоКГ і допплер-ЕхоКГ на ультразвуковому апараті Hitachi (модель ЕUВ-315, Японія), частота датчика 3,5 МГц. Визначали кінетичні параметри центральної гемодинаміки: ЧСС, ударний об'єм, ударний індекс, хвилинний об'єм, серце-вий індекс, швидкість кровообігу в систолу і діастолу у висхідному відділі аорти, а також фракції викиду і скорочення лівого шлуночка.
Функціональний стан ендокринної системи оцінювали шляхом дослідження вмісту в плазмі крові таких гормонів: гіпофізарних пролактину (ПРЛ), лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого (ФСГ), адренокортикотропного (АКТГ), тиротропного (ТТГ); надниркових кортизолу; тиреоїдних трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4),; статевих естрадіолу (Е2), прогестерону та тестостерону. Кров для гормональних досліджень брали від 8 до 10 год ранку. Пептидні та стероїдні гормони визначали радіоімунологічним методом за допомогою відповідних стандартних реактивів. Вимірювання радіоактивності для Е2 та прогестерону, помічених 3Н, проводили на лічильнику “Beckman”, для решти гормонів, помічених 125І, використовували гамма-лічильник “Гамма-12”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 



Реферат на тему: ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок