Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ПЕРЕМИСЬКОЇ ЄПАРХІЙ В УНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIII CТОЛІТЬ

РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ПЕРЕМИСЬКОЇ ЄПАРХІЙ В УНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIII CТОЛІТЬ

Назва:
РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ПЕРЕМИСЬКОЇ ЄПАРХІЙ В УНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIII CТОЛІТЬ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,15 KB
Завантажень:
285
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”
ШКРІБЛЯК Микола Васильович
УДК 27 – 773 (477+438) “15/17”
РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ПЕРЕМИСЬКОЇ ЄПАРХІЙ
В УНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ
КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIII CТОЛІТЬ
09.00.11– Релігієзнавство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Острог – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор
БАЛУХ Василь Олексійович,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан
філософсько-теологічного факультету
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
УТКІН Олександр Іванович,
Міжнародний Соломонів університет
(Київ), завідувач кафедри історії
кандидат історичних наук, доцент
АТАМАНЕНКО Віктор Борисович,
Національний університет
“Острозька академія”, доцент кафедри історії
Провідна установа: Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Міністерства освіти і науки України
Захист відбудеться “25” квітня 2007 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 48. 125. 01 у Національному університеті “Острозька академія” (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці національного університету “Острозька академія” (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2)
Автореферат розісланий 23.03. 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.В. ПАВЛЮК
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Україна належить до тих небагатьох держав, де офіційна державна влада неодноразово належала чужинцям, а суспільно-релігійне життя залежало від іноземних релігійних центрів, що, безперечно, наклало свій відбиток на становлення і розвиток церковно-релігійних традицій в Україні, перманентність якого потенціює атмосферу догматично-канонічних суперечностей між греко-право-славною та римо-католицькою Церквами до цього часу. Даються взнаки також і стереотипи антагоністичного полемічного мислення, політико-ідеологічна заангажованість вірян різної конфесійної приналежності, їхні амбіційні прагнення відновити “історичну” справедливість.
Як наслідок цих неузгодженостей постає псевдопроблема штучного осучаснення унійної проблематики, яка приховує в собі негативні тенденції, що, зрештою, відволікає від пошуку історичної правди і, в свою чергу, дестабілізує векторність еволюційних змін еклезіологічних і духовно-культурних пріоритетів. Прикладом таких підходів можуть бути як завуальовані, так і відчайдушно демонстративні випади з боку конфесійних опонентів під час святкування 400-літнього ювілею Берестейської унії, інспірації навколо візиту в Україну Римського папи Івана Павла ІІ, а також недавні заходи з недопущення перенесення осідку глави Української греко-католицької церкви та зміни його титулу на “архієпископа Київського і Галицького”.
Актуальність унійної проблематики зумовлюється ще й тим, що з відродженням УГКЦ, її кількісним і якісним зростанням активізується і сам процес повернення цієї релігійної інституції в її природне суспільне лоно. У результаті цього пасіонарна актуальність унійної проблематики знову набуває статусу історичної нагальності. Тому реакція науковців, церковних істориків і полемістів на сучасні суспільно-релігійні запити, в тому числі й на стан православно-католицького діалогу, – природне явище в українській науковій думці. Сучасні суспільно-політичні та духовно-релігійні перетворення не лише сприяють, а й вимагають об’єктивної оцінки багатьох історичних подій та явищ, зокрема православно-католицького діалогу, первісна фаза якого припадає на останню чверть XVI ст., а завершальна – на кінець XVII – початок XVIII ст., коли до унії приєдналися дві православні єпархії – Перемиська (1691 р.) та Львівська (1700 р.).
Отже, актуалізація унійної проблематики є об’єктивно детермінована, що дає підстави вважати тему дисертаційного дослідження актуальною, а її результати можуть слугувати заповненням лакун, які все ще існують в українській історіографії з унійної проблематики.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ПЕРЕМИСЬКОЇ ЄПАРХІЙ В УНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIII CТОЛІТЬ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок