Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОЗОНОТЕРАПІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ

Загрузка...

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОЗОНОТЕРАПІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ / сторінка 6

Назва:
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОЗОНОТЕРАПІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,44 KB
Завантажень:
158
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
, що одержували медикаментозне лікування, спостерігався статистично достовірний регрес вестибуломозочкових порушень (поліпшення стійкості в позі Ромберга з 86,9% до 60,5 %, більш упевнене виконання координаторних проб з 88,6 % до 58,6 %, поліпшення якості ходи з 74,2 % до 59,6 %). Аналогічна тенденція спостерігалася й у хворих АДЕ ІІ ст., що одержували ОФР (поліпшення стійкості в позі Ромберга з 86,9% до 40,3 %, зменшення інтенції при виконанні координаторних проб з 88,6 % до 38,5 %, поліпшення якості ходи з 74,2 % до 39,5 %), однак результати були статистично вірогідно краще в порівнянні з групою 2б (р<0,05 за критерієм ч2).
Додаткове введення ОФР, згідно нашого досвіду, не викликає побічних ефектів і випадків непереносимості даного виду терапії у досліджуваних пацієнтів ні на етапі спробних інфузій, ні в процесі лікування. Це погоджується з літературними даними [Jacobs M.T., 1983] про вкрай низьке число несприятливих ефектів парентеральної озонотерапії, що переважно пов'язані з внутрішньовенним уведенням газоподібної озоно-кисневої суміші.
Згідно отриманих нами даних, підвищення рівнів спонтанної й індукованої хемілюмінесценції спостерігається в міру прогресування дисциркуляторної енцефалопатії. Так у хворих АДЕ І ст. до лікування інтенсивність спонтанної й індукованої ХЛ підвищена в середньому на 12 % і 9,7 % відповідно. У хворих АДЕ ІІ ст. спонтанна й індукована ХЛ суспензії еритроцитів також вище норми на 49,3% і 43,9 % відповідно, а також вірогідно вище, ніж у хворих АДЕ І ст.
Медикаментозне лікування хворих АДЕ І ст. викликає нормалізацію показників спонтанної ХЛ, однак зниження показників індукованої ХЛ носило характер тенденції (р>0,05). При цьому стійкість до факторів, що провокують ПОЛ, зберігається зниженою, що і підтверджувалося показниками індукованої ХЛ. До кінця курсу лікування у хворих, що одержували додатково озонотерапію, спостерігалася статистично достовірна нормалізація як спонтанної, так і індукованої ХЛ, що, можна пояснити активацією ендогенних антиоксидантних ферментів під впливом ОФР.
У хворих 2б групи до кінця лікування зниження активності як спонтанної, так і індукованої ХЛ, носило характер тенденції (р>0,05). У хворих 2а групи після лікування відзначається корекція спонтанної ХЛ, однак показники індукованої ХЛ не мали статистично достовірних змін. Дана ситуація може бути пов'язана як з недостатньою активацією антиоксидантних ферментів і низьким змістом неферментативних компонентів антиоксидантної системи, так і з підвищеною кількістю циркулюючих у крові субстратів ПОЛ, зокрема, ЛПНЩ.
Дані досліджень активності ПОЛ виявляють у всіх випадках, у порівнянні з контрольною групою, виражене збільшення рівня ДК і МДА в мембранах еритроцитів, що погоджується з більш ранніми дослідженнями [Волошин П.В., Весельский О.И., 1989; Весельский И.Ш., Грицай Н.Н., 1992; Малахов В.А., 1997].
У хворих АДЕ I ст., що додатково одержували до лікування ОФР, наприкінці лікування відзначається зниження рівнів ДК і МДА до рівнів, порівнянних з контрольною групою (р>0,05), у той час як у пацієнтів хворих 1б групи відзначається тенденція (р>0,05) до зниження рівнів як ДК, так і МДА. У хворих 2б групи стандартна терапія не приводила до якої-небудь значимої динаміки досліджуваних показників, що свідчить як про потенційно низьку антиоксидантну активність проведеної терапії, так і більш виражені порушення рівноваги між про- і антиоксидантними системами організму. У хворих 2а групи додаткове застосування ОФР викликало статистично значимий регрес змісту ДК і МДА (р<0,05), який, однак, не досягав відповідних показників контрольної групи.
Згідно отриманим нами даним до лікування хворих АДЕ (табл. 1) у міру прогресування церебральних ішемічних порушень знижується активність як глутатіонвмісних ферментів, так і СОД. Застосування медикаментозного лікування у хворих АДЕ І ст. викликало статистично достовірне підвищення активності ГП, ГР і СОД, однак яке не досягало відповідних показників у контрольної групи. У хворих АДЕ ІІ ст.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОЗОНОТЕРАПІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок