Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДІЯ ОЗОНУ НА БІОПОЛІМЕРИ ТА ОЗОНОВІ МЕТОДИ В КРІОБІОЛОГІЇ

ДІЯ ОЗОНУ НА БІОПОЛІМЕРИ ТА ОЗОНОВІ МЕТОДИ В КРІОБІОЛОГІЇ

Назва:
ДІЯ ОЗОНУ НА БІОПОЛІМЕРИ ТА ОЗОНОВІ МЕТОДИ В КРІОБІОЛОГІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,38 KB
Завантажень:
468
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ
БЄЛИХ ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 57.043:577.11:612.014.464
ДІЯ ОЗОНУ НА БІОПОЛІМЕРИ ТА ОЗОНОВІ МЕТОДИ В КРІОБІОЛОГІЇ
03.00.19 – кріобіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Харків – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Науковий керівник:
Доктор біологічних наук, професор Зінченко Василь Демидович, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, головний науковий співробітник відділу кріобіофізики, м. Харків
Офіційні опоненти:
Доктор біологічних наук, професор Гордієнко Євген Олександрович, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділом низькотемпературного консервування, м. Харків
Доктор біологічних наук, професор Стародуб Микола Федорович, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, головний науковий співробітник відділу молекулярної біології, м. Київ
Провідна установа:
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерство освіти і науки України, кафедра біохімії
Захист відбудеться „------21” березня 2006 р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, вул. Переяславська, 23, м. Харків, 61015
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, вул. Переяславська, 23, м. Харків, 61015
Автореферат розісланий „16” лютого 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
член-кореспондент НАН України Гольцев А.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Зберігання живих систем при температурах нижче температури склування рідини в системі і можливість відновлення життєздатності після дії низьких температур набуває статусу біотехнології, практичне застосування якої швидко розвивається. Кріоконсервування клітин покликане, в першу чергу, до вирішення таких проблем, як зберігання рідких та зникаючих біологічних видів і застосування кріоконсервованих клітин у наукових дослідженнях і лікуванні.
При довгостроковому зберіганні клітин враховуються результати досліджень і досвід, які отримані при кріоконсервуванні інших біологічних об’єктів, а також механізми кріоконсервування і кріозахисту, які мають загальний характер для різних біологічних систем. За останні 50 років встановлено декілька більш чи менш детальних механізмів ушкодження та виживання живих систем при низьких температурах.
Вагомим фактором кріоушкодження є осмотична дегідратація клітин при виморожуванні частини води в системі, що призводить до зморщування клітин і до високих (токсичних) концентрацій розчинених сполук у цитоплазмі. Висока концентрація позаклітинних солей викликає “сольове навантаження” при низьких температурах, що може призвести до осмотичного дисбалансу і надмірного набрякання клітин і лізису при відтаюванні [B.J. Lyuet, 1953].
Інший механізм дії гіперконцентрації солей полягає у тому, що ушкодження виникає в результаті зневоднення клітини до мінімально можливого значення.
Витіснення клітин у вузькі канали між кристалами льоду призводить до щільної упаковки клітин і тісного контакту з льодом, що викликає механічні ушкодження [T. Меryman, 1963, 1989].
До ушкоджуючих факторів заморожування біологічних систем відносять також змінення рН, термотропні перебудови мембран і зв’язані з цим змінення бар’єрної функції мембран, руйнування біологічного об’єкту в результаті термомеханічних напружень.
Однак, термін “ушкодження” вимагає уточнення. В деяких випадках біологічні об’єкти можуть витримувати глибоке охолодження, і хоча після дії холоду відбуваються метаболічні зрушення, вони можуть зникати з часом у нормальних фізіологічних умовах. У таких випадках говорять про нелетальні ушкодження. Виявлено, що деякі сполуки та іони, наприклад, неоміцин, пептон, Mg2+, Са2+ ефективно відновлюють холодові ушкодження.
В останні роки з’явилось багато публікацій відносно стимулюючої дії малих доз озону на функціонування різних біологічних систем, що свідчить на користь можливості використання вказаної властивості озону для інтенсифікації репараційних процесів у біологічних системах після дії холоду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ДІЯ ОЗОНУ НА БІОПОЛІМЕРИ ТА ОЗОНОВІ МЕТОДИ В КРІОБІОЛОГІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок