Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ США ЩОДО ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ США ЩОДО ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ / сторінка 9

Назва:
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ США ЩОДО ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,33 KB
Завантажень:
53
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Третім ключовим невійськовим елементом американської зовнішньополітичної стратегії щодо Туреччини є вплив на політичну еліту і, загалом, у культурній галузі через сферу вищої освіти. Цей вплив дозволяє формувати невелику у процентному відношенні, але впливову частину турецького соціуму, яка підтримує сучасний зовнішньополітичний курс, направлений на тісний союз із західними державами і дотримання у внутрішній політиці кемалістського курсу.
Четвертим елементом є моделювання зовнішньополітичного курсу через створення за участю держави військово-політичних блоків. Після Другої світової війни Турецька Республіка виступала ініціатором кількох військово-політичних блоків: Балканський пакт, СЕНТО. У даний час на території Близького і Середнього Сходу найвдалішим з погляду американської геостратегії є військово-політичний альянс Ізраїлю і Туреччини, який почав складатися у 90-хх роках ХХ століття. Такий союз багато в чому відповідає інтересам його регіональних учасників: вороже, переважно арабське оточення, боротьба за ресурси із сусідами, прозахідна орієнтація двох держав, військово-технічна залежність від США. У той же час, для Туреччини тісні контакти з ізраїльтянами формують умови протидії ісламізації зовнішньої політики, провокуючи різку критику з боку арабських держав регіону, а також Ірану. І, нарешті, турки покладають певні надії на вплив єврейського лобі в США.
У ході реалізації країнної моделі зовнішньополітичної стратегії США у взаємостосунках держав виявлялися суперечності, які можна охарактеризувати як її кризу. У перспективі дані суперечності могли привести до переорієнтації Туреччини у своїй зовнішній і внутрішній політиці. Сценарій Ірану 1978-1979 рр. міг бути повторений, що істотно скоротило б присутність американських інтересів у регіоні. Політизування ісламу сприяло появі у Туреччині ісламської економічної теорії і підприємств, які могли надалі стати альтернативними ринковому розвитку турецької економіки. Очевидно, що процес політизування ісламу у Туреччині вийшов з-під контролю кемалістської політичної еліти та армії.
Криза зовнішньополітичної стратегії обумовлюється комплексом суперечностей між її суб'єктом і об'єктом. На суперечності у двосторонніх відносинах Сполучені Штати Америки відповідали модернізацією моделі країнної зовнішньополітичної стратегії. На внутрішні виклики стабільності Туреччини військові відповідали своїм втручанням. На зовнішні суперечності між двома державами США відповідали скороченням або повним припиненням фінансової і технічної допомоги, що покривала турецькі витрати на фінансування армії. Одночасно в істеблішменті США проходила переоцінка основ двосторонніх відносин. Так, під час Кіпрських криз американською стороною був висунутий “план Ачесона”, який враховував інтереси Туреччини і був компромісним варіантом між сторонами конфлікту. Після закінчення “холодної війни” американці сприяли реалізації турецьких амбіцій по створенню своєї зони впливу “від Балкан до Китайської стіни”. У 2003 році американці висунули план “Великий Близький Схід”, який, зокрема, враховує регіональні амбіції Туреччини на Близькому і Середньому Сході. Природно, що реалізація цих проектів була націлена на розширення зони впливу США.
У механізмі впливу на внутрішню політику Туреччини після закінчення “холодної війни” також відбулися зміни. На спробу ісламських політичних сил змінити спрямованість зовнішньої політики у середині 90-х рр., військові Туреччини відповіли в 1997 році “м'яким” військовим переворотом. Американцям у свою чергу необхідно було змінити свої підходи до формування політичної еліти. До влади у Туреччині прийшла ісламська партія, яка виступає за продовження євроінтеграційних прагнень держави, водночас лідери якої користуються популярністю основної частини населення держави, але виступають за продовження вестернізації.
Таким чином, відбулася чергова трансформація американської моделі зовнішньополітичної стратегії щодо Туреччини після закінчення “холодної війни”, що враховує політичні зміни усередині держави та її регіональні амбіції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ США ЩОДО ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок