Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді) / сторінка 7

Назва:
“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,57 KB
Завантажень:
142
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Сутність античних уявлень про духовне відображена в поняттях „макрокосмос” і „мікрокосмос”. Перше використовується для позначення природного світу, зовнішнього щодо людини. Мікрокосмос – це людина, її внутрішній світ. За структурою і закономірностями свого буття мікро- і макрокосмос сприймаються як аналогічні. Самі закони існування цих двох світів тлумачаться як гармонійні, естетично й морально досконалі. Така думка набула поширення й залишається актуальною дотепер: людина хоч і соціальна істота, все ж насамперед вона є часткою природи, з якою тісно пов’язана як у фізичному, так і в духовному плані.
Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що вербальна база презентації ІФ ‘Побут’ у творах Е. Штріттматтера є найбільшою і складає 61 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур. ІФ ‘Внутрішній світ’ та ІФ ‘Екологія’ становлять відповідно 28 % і 11 %. Такий розподіл свідчить про те, що в зображенні єдності людини і природи у німецького письменника превалює побутова тематика. Меншою мірою знаходить своє відображення єднання з природою в ІФ ‘Внутрішній світ’, і зовсім незначним виявляється ІФ ‘Екологія’, однак його наявність підтверджує, що проблема ця існує й усвідомлюється автором твору.
Фреймові структури, які презентують ІФ ‘Побут’, поєднують термінальні елементи, що належать терміналам фрейму ‘N’ та фрейму ‘M’. Ці термінальні елементи можуть бути представлені: а) словом: Blaubeerensammeln (збирання чорниць), Kaninchenstall (кролятник), Stachelbeerwein (аґрусова настоянка); б) словосполученням, що виражає дію, спрямовану на виконання певної повсякденної роботи: Huhner futtern (годувати курей), Ziege melken (доїти козу), im Garten graben (копати в городі); в) словосполученням, яке позначає результат роботи: Marmelade aus Runkelruben (повидло з брукви), Brei aus Brennesseln (салат з кропиви) eine Vase mit Blautannenzweigen (ваза з гілками хвої). г) реченням: Aus einer Scheune drang Katzengekreisch, und zu allem krahten die Hahne und ein Hengst wieherte unausgesetzt. / З чиєїсь клуні долинав котячий вереск, і, на додаток до всього, кукурікали півні і без упину іржав жеребець. Описи побутового життя селян, в якому обов’язково знаходить своє місце тваринний і рослинний світи, спостерігаємо впродовж усієї оповіді, зокрема, в зображенні: 1) стогів сіна: Grummetschober standen als graue Kleckse darin; 2) цвіркунів, що „сюрчали в тріщинах у печі”: Aus den Backofenritzen rieselte das Gezwitscher der Heimchen; 3) ластівок, які „ліпили гнізда під дахом”: Stanislaus sah den nestbauenden Schwalben auf dem Hofe an; 4) горобці, що „шаруділи у винограді під вікном”: Die Spatzen raschelten in den Weinreben vor dem Fenster; 5) зябликів, чиє „постукування проникало крізь гул автомобільного руху”: Das feine Flinkengehammer durchdrang den Autolarm auf den Stra?en; 6) „збуджене цвірінькання” канарки – птаха, що уособлює у текстовій тканині твору перехідну ланку між фреймами ‘Природа’ і ‘Людина’, адже, частково втративши статус дикої, ця пташка стала декоративним атрибутом буднів людини: Der Kanarienvogel ziepte aufgeregt.
Єднання з природою, вплив останньої на духовний світ людини знаходить своє відображення у функціонуванні ІФ ‘Внутрішній світ’ у межах ФК ‘Людина і Природа’. ІФ ‘Внутрішній світ’ представлений, передусім, фреймовими структурами, що описують внутрішній світ головного персонажа роману „Чудодій“ – Станіслауса Бюднера, особливо в юнацькі роки, коли душа хлопця була сповнена сподівань і відкрита перед людьми й природою: Er begru?te den Wind und nannte ihn eine segnende Stromung der Luft. Er nickte den Baumen zu. Die Baume nickten zuruck, und er fuhlte sich verstanden. Er sah zu den Sternen hinauf. Und da gab es Sterne, die zwinkerten vor lauter Ferne, und wiederum fuhlte er sich verstanden. / Він вітався з вітром і називав його благословенним струменем повітря.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок