Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

Назва:
“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,57 KB
Завантажень:
142
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА
КОЗАК СОФІЯ ВЕНІАМІНІВНА
УДК 811.11’22-116:004.823
“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ
ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ
(на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Одеса – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
КУСЬКО Катерина Яківна,
Львівський національний університет
імені Івана Франка,
професор кафедри іноземних мов
для гуманітарних факультетів.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ПРИХОДЬКО Анатолій Миколайович,
Київський міжнародний університет,
професор кафедри теорії і практики перекладу;
кандидат філологічних наук, доцент
АНДРЕЙЧУК Надія Іванівна,
Національний університет „Львівська політехніка”,
завідувач кафедри прикладної лінгвістики.
Захист відбудеться „28” вересня 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. 165 а.
З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.
Автореферат розіслано „23” серпня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.П. Матузкова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Сучасний стан лінгвістичних досліджень вимагає комплексного підходу до вивчення мовних явищ. У цьому аспекті плідною виявляється взаємодія комунікативної, когнітивної та функціональної лінгвістики, кожна з яких становить окрему наукову галузь, ставить характерні цілі й завдання, пропонує відповідні моделі їх реалізації. З позицій синтезу зазначених напрямів передбачаємо, що досліджуване у роботі явище – фреймова організація літературно-художнього дискурсу – містить різні, проте скорельовані аспекти у його мовній системі, характеризується антропоцентричним спрямуванням, тісним зв’язком з ментальними процесами у комунікативній діяльності людини.
Фрейм – явище, яке викликає суперечливі тлумачення. Існує чимало визначень терміну „фрейм“ та значна кількість концепцій, споріднених із теорією фреймів, але всі вони характеризуються високим ступенем гетерогенності; одностайності з цього приводу на сучасному етапі розвитку лінгвістики не досягнуто. Автори концепцій, пов’язаних із дослідженням фреймів, розглядають їх під різним кутом зору, з індивідуальної перспективи, пропонуючи різні тлумачення, а подекуди й інші назви: фрейми кваліфікують як структури даних для представлення стереотипної ситуації (М. Мінський), як системи концептів (Ч. Філлмор), як сконцентровані навколо певної тематики тексти комп’ютерної мови (Е. Чарняк), як стереотипні ситуації (Ван Дейк) або як глобальні зразки, що містять загальні знання про певний центральний концепт (Р. де Боґранд, В. Дреслер). У лінгвістиці фрейм розглядають як структуру репрезентації знань, що відображає набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що її описує, а також інструкцію по її використанню (О.О. Селіванова).
Дослідження фреймів пов’язано з вивченням таких лінгвістичних категорій, як „текст“ і „дискурс“, що стали об’єктом пильної уваги багатьох учених (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, Р. де Боґранд, Л.І. Булатецька, О.П. Воробйова, І.Р. Гальперін, Т.А. ван Дейк, В.З. Дем’янков, В.І. Карасик, Ю.М. Караулов, І.М. Колегаєва, В.А. Кухаренко, О.І. Москальська, М. Нусбаумер, Г.Г. Почепцов, І.Б. Руберт, М. Стаббс, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, О.Й. Шейгал). Детальну класифікацію фреймів, згідно з якою виокремлено предметноцентричні, акціональні, партонімічні, гіпонімічні й асоціативні фреймові структури, пропонує С.А. Жаботинська.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок