Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ / сторінка 4

Назва:
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,13 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Клініко-інструментальні методи клінічного обстеження включали в себе збір скарг пацієнта (чи спостереження батьків), анамнезу та виявлення його особливостей, загальний огляд хворого, термометрії та проведення отоларингологічного обстеження хворого. Основними методами обстеження були візуальна та інструментальна ринофарингоскопія, при якій звертали увагу на стан піднебінних та язикового мигдаликів, задньої стінки глотки та м'якого піднебіння. В ряді випадків вдавались до ендоскопії, непрямої задньої риноскопії та обов'язково проводили риноскопію для визначення стану слизової оболонки носових раковин та глоткового мигдалика. Дані заносились в карту клінічного обстеження хворого із гіпертрофією піднебінних мигдаликів.
ІМУНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ
Методи дослідження гуморального імунітета наступні:
1. Метод локального гемолізу в гелі за Jerne-Nordin (1965 ) використовували для дослідження рівня продукції антитіл в мигдаликах експериментальних тварин при вивченні впливу тонзилотомії на функціональний стан лімфоідних клітин мигдаликів в умовах поопераційної регенерації. Основні методичні заходи даної роботи запозичені із роботи О.Ф.Мельникова (1981).
2. Імунофлюоресцентна оцінка антитілоутворюючих клітин. Кількісна оцінка числа антитілоутворюючих клітин проводилась за методом Coons (Ю.Кубіца, 1968). Культивовані в присутності антигена клітини після періода стимуляції (3-5 діб) виділяли та фарбували за допомогою “сендвіч-метода”, використовуючи технології фарбування та обліку І.Ф. Михайлова (1968), О.Ф. Мельникова (1981).
3. Постановка реакції визначення гемолізинів у сироватці крові. Основні методичні прийоми постановки данної реакції викладені у керівництвах по імунохімії (кабот, Маєр, 1968). Її використовували при визначенні рівня системної відповіді організму лабораторних тварин при імунізації гетероеритроцитами. Відповідні контролі витримані згідно до рекомендацій О.Ф. Мельникова.
4. Визначення антистрептолізину-О в сироватці крові та культуральних рідинах. Дані антитіла визначали в реакції нейтралізації стандартного стрептолізина-О, котрий без зв'язування руйнував еритроцити людини. Використовували стандартний метод, описаний у настановах із нашими змінами, які полягають у використанні мікротехніки та оцінці результатів реакції в титрах. Як середовище для розведення використовували фосфатний буфер із рН=6,8.
5. Визначення антитіл у сироватці крові хворих до лімфоцитів мигдаликів. В основу метода покладений цитолітичний ефект, спричинений специфічними імуноглобулінами стосовно алогенних тонзилоцитів у присутності комплемента. Реакцію проводили із застосування ізотопної методики і оцінювали по 50% виходу ізотопу із мішеней. Розведення сироватки, при котрому спостерігався даний результат вважали за титр антитіл до лімфоцитів мигдаликів. Реакцію проводили із застосування середніх об'ємів реагентів (до 1 мл). Як ізотопний маркер застосовували біхромат натрію (Amersham, UK). Підрахунок імпульсів проводили із застосуванням гама-лічильника “Гамма-12” (Україна), із проведенням аналізу на аналітичному мікропроцесорі типу “МОД-4” (Угорщина). Основні методичні прийоми відповідають таким В.В. Кіщука (1996).
6. Визначення антитіл реагінового типу (IgE) в сироватці крові та слині. В даній роботі використаний метод визначення IgE-антитіл, описаний Е.В. Гюлінгом із співавт. (1974), де в якості цитосорбенту вживали ксеногенні (крисячі) тканинні базофіли.
7. Метод визначення циркулюючих імунних комплексів. В основу цього методу покладена техніка осадження грубодисперсних комплексних агломератів білкової природи під впливом багатоатомних спиртів, зокрема, поліетиленгліколю у концентрації 3,75% (Ю.А. Гриневич, И.Н. Алфьоров, 1984).
8. Дослідження вмісту імуноглобулінів різних класів у сироватці крові та слині. Постановка даної реакції проводилась методом радіальної імунодифузії в гелі за Mancini e.a.,(1965) у модифікації Simmons (1971) для визначення цих білків в слині. При визначенні сироваткових білків використовували реактиви чешського виробництва ( Sevac ), а при визначенні секреторного та інших форм імуноглобулінів в слині – російські реактиви.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок