Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ / сторінка 5

Назва:
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,13 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Експеримент здійснювали в планшетах фірми Hyland (США). Визначення вмісту імуноглобулінів проводили із використанням графічної техніки.
Методи вивчення клітинного імунітету
1.  Визначеня активності NK-клітин крові та піднебінних мигдаликів.
Основні методичні заходи запозичені із робіт О.Ф. Мельникова (1981,1985). Крім того, при використанні еритроцитів кур застосовували метод спектрофотометричної індикації ступеню деструкції еритроцитів за рівнем вивільненого в безколірне поживне середовище гемоглобіна (О.Ф. Мельников, Т.А.Заяц,1999).
2.  Дослідження активності Т і К-кіллерів крові та мигдаликів. Основні методичні заходи аналогічні до описаних вище при вивченні активності NK. Вони відрізнялись при вивченні Т-кіллерів тим, що в досліді застосовували мішені, котрі використовувались при імунізації, наприклад, еритроцити кур (ЕК). Друга група мішеней формувалась на базі інертних мішеней (ЕМ), котрі за допомогою танінової кислоти “навантажували” повними білковими антигенами гемолітичного стрептококу чи стафілококу (О.Ф. Мельников, 1981) і тільки потім мітили ізотопом. Ці мішені використовувались нами при дослідженні цитотоксичних лімфоцитів у крові хворих із патологією піднебінних мигдаликів. Дослідження К-кіллерів (антитілозалежний цитоліз) відзначалось тим, що для виявлення активності даної популяції цитотоксичних лімфоцитів використовували антитіла до мішеней (ЕК) у субаглютинуючому титрі, котрим обробляли мішені перед сполученням їх із ефекторами.
3.  Визначення числа основних субпопуляцій лімфоцитів. Для кількісної характеристики популяції використовували метод моноклональних антитіл та мікроскопічну люмінісцентну техніку, згідно інструкції, що додається до реактивів та положення міжнародної наради по диференціюючим антигенам лейкоцитів людини (С.П. Сидоренко, 1998).– 
Т-лімфоцити визначали за наявністю антигена CD3 (антитіла Leu-4, Becton Dickinson);– 
В-лімфоцити за наявністю антигена CD 20 (Leu 12, тієї ж фірми);–
природні цитотоксичні клітини за антигеном CD 56, Leu 19, Becton Dickinson);– 
моноцитарного ряду за антигеном CD 14 (Leu M3).
Крім того, ряд обстежень по визначенню Т-лімфоцитів у спеціальних тестах проводився із використанням методики розеткоутворення із еритроцитами барана, де ведучим маркером Т-лімфоцитів був антиген СD2. Після фарбування люмінісціюючим реактивом клітини рахували в ультрафіолетовому світлі за допомогою мікроскопа Люмам-М (ЛОМО, Росія) у кількості 200 і визначали процент клітин, що світились.
Крім того, клітини типу NK і моноцити крові вивчали із використанням цитохімічного забарвлення мазків крові за Маєм Грюнвальдом чи азур-еозину за Романовським (К.П. Зак та співавт., 1992).
В ряді випадків визначення числа Т-лімфоцитів проводили із використанням методики Е-розеткоутворення із еритроцитами барана (В.В.Ботвіньєва, О.Е.Федорова,1988; М.Б.Самбур,1991).
4.  Дослідження сенсибілізації лімфоідних клітин до мікробних антигенів за продукцією цитокіну типу LIF. Цитокіни типу LIF (Leykocytes migration inhibitory factor) утворюються in vitro при контакті лімфоцитів крові із сенсибілізуючими антигенами, а по тому – його наявність та активність виявляють за рівнем гальмування міграції лейкоцитів практично здорових донорів у присутності посткультиваційних супернатантів.
Використовували непрямий капілярний тест гальмування лейкоцитів із капілярних шкляних трубок (Е.В.Гюллінг, О.Ф.Мельников,1974), каліброваних та оброблених гепарином (Radiometеr, Denmark) зсередини. Із парафіну формували дно капіляру, а потім заповнювали його сумішшю клітини “білої крові” здорового донора, котрі отримували шляхом відстоювання цільної крові в гепарині за методом О.Ф. Мельникова і співавт. (А.с. СРСР №1108358 від 15.08.1984). Після заповнення капіляри центрифугували при 100 g впродовж 5 хвилин. Суміш клітин крові не повинна містити в собі понад 10% еритроцитів, поскільки це погіршує їх міграційну здатність. Після центрифугування при 100 g впродовж 5 хвилин капіляр обрізали на границі осаду і надосадкової рідини і обламували, розміщували в камери об'ємом 2 мл (Serva, Німеччина) із нейтрального полімеру, прикріплювали до дна краплею парафіна і заповнювали середовищем RPMI-1640 із гентаміцином (40мкг/мл).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок