Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ / сторінка 6

Назва:
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,13 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
В заповнені камери додавали 0,25 мл супернатанта, отриманого при культивуванні лімфоцитів від хворого із досліджуваним антигеном та без нього (контроль) та поміщали в термостат на 30 годин. Після цього камери за допомогою фотозбільшувача проектували на фотопапір, обводили зони міграції, вирізали і зважували. Відношення маси взірця в досліді до маси взірця в контролі становило індекс міграції, позитивною вважали реакцію при індексі 0,66 (гальмування на 33,3% - О.Ф. Мельников,1981).
Супернатанти отримували шляхом культивування 1 млн лімфоцитів обстежуваного хворого із 0,1 мл препарату ІРС-19 (Solvay,Франция) або ПСАС в 1,5 мл середовища RPMI –1640 впродовж доби при 370 С. Після цього завис центрифугували при 150g в охолоджуваній центрифузі впродовж 20 хвилин і збирали надосадову рідину, в котрій визначали активність LIF вказаним вище методом.
5.  Визначення фагоцитарної активності клітин. Фагоцитарну активність клітин досліджували радіометричним методом за Фан-Фіфі та співавт., (1977) по стадії захвату мічених ізотопом курячих еритроцитів із багатоетапною оцінкою ланок реакції та істинного захвату мічених мішеней. Для оцінки рівня радіоактивності використовували гамма-лічильник типу “Гамма-12” (Україна).
6.  Дослідження клітинних елементів ротоглоткового секрету. Ротоглотковий секрет, отриманий від піддослідних натще і у фіксований час, центрифугували при 110 g впродовж 10 хвилин, тричі промивали центрифугуванням в середовищі 199, виділяли осад та фарбували за Романовським. Визначали нейтрофільні лейкоцити, клітини епітелію та лімфоцити, по можливості і еозинофіли. Частину клітин ротоглоткового секрету (від 10% до 20%) не вдавалось ідентифікувати, однак відносне число клітин розраховувалось на 200 клітин в мазку. Основні методичні прийоми наведені в роботі О.В. Дюміна із співавт., (1990).
ДОДАТКОВІ МЕТОДИ
Проведення тонзилотомії у експериментальних тварин здійснювалось під наркозом по методиці Е.В. Гюлінга та О.Ф. Мельникова (1972). Дослідження окисно-відновного потенціалу (ОВП) слизової оболонки і зони травматизації здійснювали за методом, описаним В.В. Хмелєвським (1985) із використанням цифрового вольтметра та поляризованих електродів. Метод культури клітин запозичено із ряду керівництв по клітинній імунології (А.Є. Вершигора, 1978; Х.Фрімель, 1979). Клітини мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт після тонзилектомії отримували згідно методичним вказівкам О.Ф. Мельникова (1981) та культивували в середовищі RPMI-1640 із додаванням ЕТС до 5%, L-глутаміну та гентаміцину. Поживне середовище поновлювали щоденно на Ѕ об'єму. Відпрацьовану рідину використовували для концентрації та імунологічного аналізу.
При вивченні впливу препаратів імідазолу на епітеліальні клітини застосовували перещеплювану культуру клітин ПТП – первинних тестикулів порося, запропоновану А.Н. Жуковським із Київського НДІ ветеринарної медицини. Клітини вирощували в середовищі, що складалось із рівних часток середовища 199 та середовища “Ігла” із 0,5% ЕТС і антибіотиками (100 Од/мл пеніциліну і 50 Од/мл стрептоміцину). Статистичні та аналітичні методи застосовували у відповідності до сучасних тенденцій у медико-біологічних дослідженнях. При побудові багатофакторних експериментів використовували рекомендації А.Н. Лисенкова (1979). Обробку титрів антитіл проводили за В.І. Левінсоном (1968), а при статистичному аналізі застосовували непараметричні показники типу критерія знаків і критерія “U” (Е.В.Гублер, 1978), конфігурально-частотного методу (Lienert, Netter, 1987); при вичисленні ефективності лікувальних заходів при клінічних спостереженнях із числом “n” <50 використовували метод кутового перетворення за Фішером в описанні Wolters, 1987.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Клініко-імунологічні спостереження проведені за 58 дітьми із гіпертрофією піднебінних мигдаликів різного ступеню, з яких було 23 дівчинки, а також, 32 дітьми із діагнозом хронічного декомпенсованого тонзиліта (22 хлопчики) та 18 дітьми (10 хлопчиків), що не пред'являли скарг на стан здоров'я на момент обстеження і не мали патологічних відхилень зі сторони лімфоглоткового кільця.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок