Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ / сторінка 7

Назва:
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,13 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Вік обстежуваних становив від 3 до 7 років, усереднено – 5 років.
Основні клінічні скарги в групі хворих із гіпертрофією піднебінних мигдаликів були наступними: утруднення при споживанні їжі, аж до блювоти, вдоху по ночам, іноді – з апное і при фізичних навантаженнях, часті застудні захворювання. При об'єктивному обстеженні виявлялись збільшені піднебінні мигдалики різного ступеню гіпертрофії (табл. 2).
Таблиця 2
Розподіл ступеню гіпертрофії піднебінних мигдаликів серед дітей.
Ступінь гіпертрофії
1 2 3
Абс. % Абс. % Абс. %
6 10,3 28 46,7 24 40
Проведений аналіз клінічного стану дітей із гіпертрофією піднебінних мигдаликів свідчив про те, що найчастіше зустрічається 2 ступінь гіпертрофії, при якій піднебінні мигдалики виходять за межі дужок приблизно на половину відстані між кожною із них та uvula (А.І. Циганов і співавт., 1986; А.А. Лайко,1999).
Встановлено, що застудними захворюваннями та бронхітами діти найчастіше хворіли за наявності хронічного тонзиліту чи тонзиліту у поєднанні із гіпертрофією піднебінних мигдаликів.
Синусити зустрічались частіше при хронічному тонзиліті, а захворюваність на отит була вища у дітей із одночасною гіпертрофією піднебінних та носоглоткового мигдаликів.
Характеристика місцевого та системного імунітету у дітей
при гіпертрофії піднебінних мигдаликів
Встановлено, що кількість Т-лімфоцитів та їх функціональна характеристика у дітей із гіпертрофією піднебінних мигдаликів мало відрізнялась від такої у практично здорових осіб, але суттєво різнилась від аналогічних показників у дітей із хронічним тонзилітом. Сказане значною мірою відноситься і до рівня IgM та IgE в сироватці крові, титру антистрептолізину-О в сироватці, кількості ЦІК, продукції цитокіну типу LIF на різні мітогени, а також, до вмісту секреторного імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті. На основі цих досліджень зроблено висновок, що піднебінні мигдалики в умовах гіпертрофії по прямих і непрямих імунологічних характеристиках наближуються до рівня функціональної активності мигдаликів практично здорових дітей, в той же час за даними деяких тестів клітинного імунітету (Т-кіллери, продукція LIF), а також, протимікробних антитіл деяких видів спостерігається вектор змін, що наближуються до показників, що реєструються при хронічному тонзиліті.
Викладене вище не дозволяє погодитись із трактуванням стану гіпертрофії піднебінних мигдаликів як субклінічної форми перехідного стану до хронічного тонзиліту (Н.М. Хмельницька, 1991), що підкріплене і дослідженнями інших авторів, котрі свідчать про відсутність суттєвих як морфологічних, так і клінічних та мікробіологічних відмінностей між мигдаликами дітей із хронічним тонзилітом та гіпертрофією піднебінних мигдаликів (Kielmovitch,1989; Altemani e.a.,1996; Rosemann e.a.,1998). Продовж перших тижнів після операції тонзилотомія супроводжується гіпофункціональним станом локального імунітету, про що свідчить зниження в слині секреторного IgA та поява більшої, ніж в нормі, кількості вмісту мономерної форми цього білка, а також прозапальних білків, зокрема, IgG. Експериментальна перевірка впливу тонзилотомії, виконана на статевонезрілих собаках, показала, що вже через тиждень після операції в мигдаликах знижується здатність формувати повноцінну імунну відповідь як по клітинному, так і по гуморальному типу на гетероантиген, однак посилюється активність місцевих фагоцитуючих клітин (табл. 3).
Таблиця 3
Вміст ГСК в мигдаликах і титри гемолізинів в сироватці крові
у інтактних (А) та тонзилотомованих тварин (Б)
Число ГСК на 1 млн каріоцитів тонзил Средньогеометричний титр гемолізинів
А Б А Б
m 22,3 6,0 1 : 64,4 1 : 78,0
ПК 17-40 5 - 10 1:16-128 1:16 -256
n 5 6 5 6
р - < 0,02 - > 0,05
Ці дані доповнили присутні в літературі відомості (Е.В.Гюллінг, О.Ф.Мельников, 1972) про регенерацію лімфо-епітеліальної тканини мигдаликів, при якій знижувався рівень локальної антитілопродукції, що послужило основою для пошука шляхів покращення функціонального стану мигдаликів після тонзилотомії.
Проведені in vitro з клітинами піднебінних мигдаликів дослідження полягали у визначенні фенотипічної та функціональної їх характеристик при дії різних речовин із групи препаратів вилочкової залози та імідазолу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГІПЕРТРОФІЄЮ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок