Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,63 KB
Завантажень:
305
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ
Андрийчук Вячеслав Олександрович
УДК 616.611-002.1-07-08-06:616.379-008.64
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ
ГОСТРОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
14.01.06 – урологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті урології АМН України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Пасєчніков Сергій Петрович,
Інститут урології АМН України, завідувач відділу запальних захворювань
нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Черненко Василь Васильович,
Інститут урології АМН України, головний науковий співробітник відділу
сечокам'яної хвороби
доктор медичних наук, професор
Щербак Олександр Юрійович,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика,
професор кафедри урології
Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра урології та нефрології,
м.Одеса
Захист відбудеться 27.09.2005 р. о 13_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології АМН України за адресою:
04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-а
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту урології АМН України за адресою:
04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-а
Автореферат розісланий 15.07.2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук Старцева Л.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема надання спеціалізованої допомоги хворим на гострий пієлонефрит (ГП) не зменшується з роками [О.Ф.Возіанов із співавт., 1999, 2000; І.В.Рачок, 2000; С.П.Пасєчніков із співавт., 2001; Д.Ю.Пушкарь, П.И.Раснер, 2002; Є.А.Квятковський із співавт., 2001]. Це пояснюється поширеністю патології, оскільки, існуючи як самостійне захворювання, може ускладнювати цілий ряд інших хвороб і не тільки урологічного профілю. Проте, у певної категорії пацієнтів ГП розвивається частіше і може привести до стану, який важко піддається лікуванню і стає причиною інвалідності, смертності [Ю.А.Ермаков и др., 1999]. Особливої гостроти за своєю медико-соціальною значущостю проблема набуває у хворих на цукровий діабет (ЦД). Адже інфекційне ураження верхніх сечових шляхів, тривалість лікування та резистентність мікроорганізмів-збудників найбільш ймовірні для цієї категорії пацієнтів, ніж для решти [Э.Р.Абрарова и др., 1998; Ф.Ф.Хаджхіє, 2001; Е.Ладвиг, 2003; Y.Y.Zhanel et al., 1999]. Більше того, специфічні для ЦД ураження нирок досить часто (21,0 %) виникають на фоні пієлонефриту [В.Г.Маковський, А.В.Черненко, 1995; А.С.Ефимов, 1996; М.Т.Гребельник, А.В.Сімачова, 2000; Л.П.Саричев, 2000]. Треба звернути також увагу на відомості щодо поширеності зазначеної поєднаної патології. Так, за даними різних авторів, 35-70 % хворих на ЦД мають пієлонефрит, серед яких ГП зустрічається в 4-8 разів частіше, ніж в загальній популяції [Е.Ладвиг, 2003; В.И.Медведь и др., 2003]. Вагомість проблеми підкреслюють й наступні факти. Так, впродовж ХХ століття ЦД став одним із найпоширеніших хронічних хвороб з інтенсивним зростанням серед осіб працездатного віку [Э.Р.Абрарова и др.. 1998], при тому, що зростання захворюваності неможна пояснити лише покращенням діагностики та зростанням тривалості життя [В.Я.Фарбирович, В.А.Артамонов, 1995; H.Keen, 2001]. В Україні щорічно зростає показник поширеності ЦД серед населення – тільки за один рік він збільшився на 8 % і у 2003 році становив 2448,6 на 100 тис. дорослого населення. Таким чином, в країні збільшується кількість хворих з потенційною можливістю розвитку ГП. В зв’язку з зазначеним неможливо не відмітити ще один важливий аспект проблеми. Він пов’язаний з труднощами розмежування стадій ГП у даній категорії хворих, що має принципове значення у разі визначення адекватної тактики лікування. Адже існуючі та ефективні на сьогодні засоби не настільки чутливі та специфічні для хворих з поєднаною патологією (ГП та ЦД), як для тих, хто не має ЦД [О.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок