Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЦИРКАДНА ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕПІФІЗА ПТАХІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА БЛОКАТОРІВ ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

ЦИРКАДНА ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕПІФІЗА ПТАХІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА БЛОКАТОРІВ ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

Назва:
ЦИРКАДНА ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕПІФІЗА ПТАХІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА БЛОКАТОРІВ ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,32 KB
Завантажень:
283
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
НУЖИНА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 612.43; 612.45; 591.147
ЦИРКАДНА ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕПІФІЗА ПТАХІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА БЛОКАТОРІВ ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
03.00.11.– цитологія, клітинна біологія, гістологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2004


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Микола Едуардович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
КВІТНИЦЬКА-РИЖОВА Тетяна Юріївна, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології і цитології
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
БОНДАРЕНКО Людмила Олександрівна, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, завідувач лабораторії хроноендокринології
Провідна установа: Національний аграрний університет КМ України, м. Київ, кафедра гістології, цитології та ембріології
Захист дисертації відбудеться “16” лютого 2005 р. о 17 00 год. На засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, ауд. 215.
Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет, Спецрада
Д 26.001.38
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 14.01.2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Цимбалюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема вивчення механізмів регуляції репродуктивної системи, незважаючи на довготривале дослідження, залишається дуже актуальною. Відомо, що репродуктивна функція у птахів реалізується завдяки скоординованій роботі гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу. Разом із тим, гонадотропна функція гіпоталамуса перебуває під модулюючим впливом моноамінергічних систем та позагіпоталамічних структур головного мозку [Weesner G.D., 1992, Leret M.L., 1990]. Зокрема, узгодження активності репродуктивної системи з добовими й сезонними змінами пов’язують з гормоном епіфіза мелатоніном [Арушанян, 1992]. Проте, на даний час з’ясовані не всі аспекти дії цього гормону на структурно-функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи. У більшості випадків введення мелатоніну пригнічує репродуктивну систему піддослідних тварин [Olcese, 1995, Glass J.D., 1987]. Однак, в літературі зустрічаються і протилежні дані [Пустовалов, 2003]. І зовсім мало відомостей про те, яким чином здійснюється цей вплив.
Разом з тим, відомо, що певну роль в реалізації ефектів мелатоніну на репродуктивну систему відіграє дофамін (ДА). Слід зауважити, що в літературі є суперечливі та неоднозначні відомості стосовно регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу птахів дофамінергічною системою мозку. Одні дослідники відводять ДА активуючу роль [Е.В.Науменко з соавт., 1975], а інші – гальмівну [Tortonese DJ, 1995, Lacau-Mengido I.M., 1993]. Відомо також, що ефекти ДА на репродуктивну систему опосередковуються різними типами рецепторів; причому активація кожного з цих рецепторів часто веде до різних наслідків [Bertrand F, 1999, Youngren, 1998]. Результати ж досліджень, присвячені з’ясуванню ролі кожного з типів рецепторів, часто суперечливі.
Необхідність проведення комплексного дослідження регуляції мелатоніном функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу птахів полягає ще і в тому, що переважна більшість наявних робіт стосується ссавців. Тоді як кількість досліджень на птахах значно менша.
Зв’язок із науковими програмами. Робота виконана на кафедрі цитології, гістології та біології розвитку в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Здоров’я людини”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ЦИРКАДНА ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕПІФІЗА ПТАХІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА БЛОКАТОРІВ ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок