Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОННОЇ СПЕКЛ-ІНТЕРФЕРОМЕТРІЇ

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОННОЇ СПЕКЛ-ІНТЕРФЕРОМЕТРІЇ / сторінка 7

Назва:
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОННОЇ СПЕКЛ-ІНТЕРФЕРОМЕТРІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,40 KB
Завантажень:
354
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Як свідчить рис.9, б, зменшення параметра H/D до значень, менших за 2,5, призводить до значного зростання переміщень і, як наслідок – до істотного збільшення похибки при визначенні напруженого стану. Дані дослідження показали, що при визначенні напружень слід враховувати параметр H/D. Для уникнення подібного роду похибок, за допомогою методу кінцевих елементів розраховані коефіцієнти , і в залежності від параметра H/D.
а | б
Рис.9. Чисельне моделювання впливу товщини досліджуваного об‘єкту на точність визначення напружень: а – схема зразка; б – залежність переміщень на відстані 2,5ro від товщини досліджуваного елемента при висвердлюванні некрізного отвору в напруженому матеріалі.
Методики визначення залишкових напружень, розроблені на основі методу отворів, припускають незмінність напружень в області отвору. Однак зона зварного шва й навколошовна зона практично завжди мають неоднорідний напружений стан, тобто існує градієнт напружень. Тому важливо дослідити вплив нерівномірності напруженого стану на точність визначення напружень за допомогою розробленої вимірювальної системи.
Найбільш поширений випадок розподілу напружень у зоні отвору, коли вздовж діаметра отвору напруження рівномірно зростають (рис.10, а). При такому градієнті напружень методом кінцевих елементів обчислювалися переміщення на заданій відстані від центру отвору, які вважали вхідними при визначенні залишкових напружень.
На відміну від відомих методів обробки експериментальних даних у представленій роботі область навколо отвору розбивали на чотири сектори (С1-С4), в яких вимірювали переміщення і за якими розраховували напруження. Для сектора С1 при визначенні залишкових напружень, використовували дані про переміщення в точках поверхні, розташованих у першій і четвертій чвертях, для сектора С2 – у другій і третій, С3 – у першій і другій, С4 – у третій і четвертій (рис.10, б).
При моделюванні задавали такий розподіл напружень:
; ; ,
де , – напруження в центрі отвору радіусом r0; – різниця між максимальним напруженням в області отвору та (рис.10, а).
Аналіз отриманих даних показав, що для обраного напруженого стану визначення залишкових напружень із застосуванням методики, наведеної у роботі [10] (використовуються дані вздовж всього кола), дає напруження , тобто напруження, що існують у центрі отвору.
а | б
Рис.10. Схеми розподілу напружень у зоні отвору при моделюванні методом кінцевих елементів (а) та схема розбиття області на сектори при дослідженні градієнта напружень у зоні отвору (б).
Якщо має місце градієнт напружень, то залишкові напруження, обчислені за даними про переміщення в секторах С1 і С2, відрізнятимуться. При цьому напруження, розраховані в результаті обробки даних про переміщення у всіх точках окружності, матимуть усереднені значення порівняно з визначенням напружень за даними вимірів у секторах С1 і С2. Чим вищий градієнт напружень у зоні отвору, тим більша різниця між результатами розрахунку напружень за даними виміру переміщень у секторах С1 і С2. Слід зазначити, що використання результатів розрахунку напружень у різних секторах, дозволяє визначити напрямок градієнта напружень у зоні отвору, і з більшою точністю знаходити значення максимальних (мінімальних) залишкових напружень. Градієнт напружень у зоні отвору можна оцінити за емпіричною формулою
,
де и напруження, отримані шляхом розрахунку за даними про переміщення відповідно в секторах С1 и С2; для вищеописаного випадку градієнта kgr=1,79.
Математичне моделювання дозволило запропонувати алгоритм визначення нормальної компоненти тензора напружень (рис.11). Результати розрахунків показали, що переміщення після висвердлювання некрізного отвору, які виникають внаслідок дії нормальної компоненти тензора напружень , мають тільки радіальну складову вектора переміщень.
Це дає можливість запропонувати методику, що дозволяє визначити шляхом використання даних про переміщення на різних відстанях від центра отвору:
, (6)
де – функція, що залежить від механічних властивостей досліджуваного матеріалу, а також від відстані, на який вимірюються переміщення, обчислена за допомогою методу кінцевих елементів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОННОЇ СПЕКЛ-ІНТЕРФЕРОМЕТРІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок