Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Mg2+,Са2+-АТФазна АКТИВНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ ГЕПАТОЦИТІВ ПРИ ДІЇ 2,4-ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ІВІНУ

Mg2+,Са2+-АТФазна АКТИВНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ ГЕПАТОЦИТІВ ПРИ ДІЇ 2,4-ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ІВІНУ

Назва:
Mg2+,Са2+-АТФазна АКТИВНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ ГЕПАТОЦИТІВ ПРИ ДІЇ 2,4-ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ІВІНУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,01 KB
Завантажень:
451
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Яблонська Світлана Вікторівна
УДК 577.121: 577.352.334
Mg2+,Са2+-АТФазна АКТИВНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ ГЕПАТОЦИТІВ ПРИ ДІЇ 2,4-ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ІВІНУ
03.00.04 - біохімія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі цитофізіології НДІ фізіології імені академіка Петра Богача біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Рибальченко Володимир Корнійович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
завідувач відділу цитофізіології НДІ фізіології імені академіка Петра Богача біологічного факультету
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Цудзевич Борис Олександрович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
старший науковий співробітник лабораторії фізико-хімічної біології біологічного факультету
доктор біологічних наук
Жмінько Петро Григорович,
Інститут екогігієни і токсикології
імені Л.І. Медведя МОЗ України,
завідувач відділу загальної токсикології
і медико-біологічних досліджень
Провідна установа: Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича МОН України, м. Чернівці
Захист відбудеться „27” березня 2006 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, проспект академіка Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет, ауд. 434.
Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет, спеціалізована вчена рада Д 26.001.24.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий „27” лютого 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.Р. Андрійчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблеми, пов’язані з інтоксикацією організму людини і тварин ксенобіотиками, що використовуються в сільському господарстві – одне із важливих питань сучасної біохімії. Гербіциди на основі 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д) застосовують для знищення широколистних бур’янів в посівах злакових рослин [Bradberry et al., 2000]. Потрапляючи в організм тварин і людини вони здатні проявляти канцерогенні, мутагенні та нейротоксичні ефекти [Bradberry et al., 2000]. Для підвищення врожайності культурних рослин використовуються регулятори росту, до яких належать похідні піридину – івін (N-оксид-2,6-диметил-піридину) та його молекулярний комплекс із сукцинатом – потейтин [Жмінько, 2005, Пономаренко, 1999]. Відомо, що івін при деяких формах застосування знижує токсичний вплив низки пестицидів на рослини і мікроорганізми грунту [Пономаренко, 1999]. На штучних бішарових [Бичко, Рибальченко, 2002] та моношарових [Островська, 2005] мембранах встановлено, що івін є мембраноактивною речовиною і здатний вбудовуватись в її ліпідний матрикс.
В процесі життєдіяльності людина може зазнавати одночасного впливу різних токсичних речовин, тому актуальним є дослідження сумісного впливу регуляторів росту і гербіциду на печінку та пошук речовин, які б захищали організм людини від ксенобіотиків. До речовин, що можуть проявляти протективний ефект, належать сукцинат натрію та урсодезоксихолева кислота (УДХК). Сукцинат є природним внутрішньоклітинним метаболітом з антиоксидантними властивостями [Алексеева, Петров, 2001], а УДХК – відомий гепатопротектор [Гурняк, 2005, Синельник та ін., 2002, Paumgartner, Beuers, 2003].
Однією з перших впливу пестицидів зазнає печінка, оскільки саме в ній здійснюються процеси їх детоксифікації [Pineiro-Carrero, Pineiro, 2004]. Ксенобіотики можуть спричиняти патологічні зміни, одним із проявів яких є порушення функціонування системи вільнорадикального перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) [Артюхов, Наквасин, 2000].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: Mg2+,Са2+-АТФазна АКТИВНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ ГЕПАТОЦИТІВ ПРИ ДІЇ 2,4-ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ІВІНУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок