Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: Діяльність земських статистичних закладів південноукраїнських губерній у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Діяльність земських статистичних закладів південноукраїнських губерній у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / сторінка 9

Назва:
Діяльність земських статистичних закладів південноукраїнських губерній у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,22 KB
Завантажень:
186
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
До введення в дію цих законів статистична справа організовувалася за власною ініціативою земств, а після них – створювалася за вимогою уряду, підлягала його контролю і ставала обов’язком земств. Земства, в яких статистичні заклади були раніше скасовані, зробивши перші кроки у напрямку оціночних робіт, вдаються до повторного створення спеціальних органів статистики. Так були знов відкриті у 1895 р. Катеринославський і у 1899 р. Таврійський земські статистичні заклади. У 1900 р. Херсонська земська статистична справа доповнилася створенням особливого оціночного відділення, який займався лише справою оцінки міського нерухомого майна. Закон 1899 р. асигнував на проведення 1 млн. крб. урядової субсидії щорічно, після чого спостерігається скорочення фінансової підтримки власної статистичної справи з боку земств.
Підрозділ 2.3. “Склад та фінансування земських статистичних закладів”. Важливими чинниками функціонування земської статистики були фінансування та склад земських статистичних закладів. Від цих чинників залежали швидкість та повнота статистичних досліджень. Часто земські статистики за браком часу і потрібного фінансування виконували роботи не в повному обсязі або значно уповільнювали їх хід. Брак кваліфікованого досвідченого персоналу (чому значно сприяла заборона уряду залучати до статистичної роботи підозрюваних у революційній діяльності осіб), призводив до розподілу великого обсягу робіт між обмеженою кількістю статистиків і використання праці менш кваліфікованих реєстраторів та рахівників.
Процес налагодження належного функціонування земських статистичних закладів значною мірою залежав від діяльності та особистих якостей їх завідувачів. До видання закону 8 червня 1893 р. від них часто залежало, на яких засадах буде організований і, відповідно, діятиме статистичний заклад, які методи будуть застосовані при статистичних дослідженнях. Багато керівників закладів земської статистики отримували досвід статистичних робіт у закладах “московського” та “чернігівського” типів статистики і переносили вже знайомі, відпрацьовані на практиці методи діяльності у ті заклади, які їм доводилося очолювати, як це спостерігається у статистичних закладах Півдня України. Деякі завідувачі вносили нові або удосконалені прийоми у процес збирання і обробки статистичних даних. Так, завідувач Таврійського земського статистичного закладу К.А.Вернер разом з помічником С.А.Харізоменовим вдосконалив і ввів систематичне використання у діяльності свого закладу комбінаційних таблиць. Останні стали зразком для статистичних закладів інших земств. На завідувачів покладалася відповідальність за хід і наслідки статистичних робіт. Ними ж редагувалися, а часом і створювалися статистичні видання. Протягом існування земських статистичних закладів на Півдні України їх очолювали: у Катеринославському земстві – В.К.Кузнєцов, В.С.Пругавін, В.І.Василенко, К.Занцевич, А.В.Науменко, у Таврійському – К.А.Вернер, С.М.Блеклов, П.П.Фірсов, А.В.Неручев, Б.Волков, В.А.Оболенський, І.Надеждін, М.Е.Бєнєнсон, у Херсонському – О.О.Русов, А.С.Бориневич, Л.В.Падалка, О.О.Браунер.
У великій кількості корпус земських статистиків складали революціонери та ліберали (або як їх називали сучасники “ідейні”). Багато з них, особливо у 80-х рр., йшли працювати статистиками з метою вивчити умови, в яких живе населення, знайти закономірності негативних процесів у економічному та соціальному житті селянства, щоб використати їх для покращення це життя, донести свої ідеї з питання реформування села до частини суспільства, яка переймалася долею простого люду. Уряд вживав заходів, аби не допустити до земської статистичної діяльності осіб “неблагонадійних”, але саме вони і складали основу персоналу земських статистичних закладів, вносячи нові принципи в статистичні дослідження і прогресивні ідеї в зміст праць.
Підрозділ 2.4. “Ставлення до земської статистики земських діячів та населення”. Матеріали земської статистики повинні були слугувати виборним земським діячам (гласним та членам управ) підґрунтям для відповідних заходів з покращення становища місцевого населення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: Діяльність земських статистичних закладів південноукраїнських губерній у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок