Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд ІНГУЛЕЦЬКОГО РОДОВИЩА Криворізького БАСейнУ

Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд ІНГУЛЕЦЬКОГО РОДОВИЩА Криворізького БАСейнУ

Назва:
Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд ІНГУЛЕЦЬКОГО РОДОВИЩА Криворізького БАСейнУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,27 KB
Завантажень:
358
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
Беспояско Едуард Олександрович
УДК 549 : 553.31 (477.63)
Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд ІНГУЛЕЦЬКОГО РОДОВИЩА Криворізького БАСейнУ
04.00.20 – мінералогія, кристалографія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеню
кандидата геологічних наук
Кривий Ріг – 2005


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: | Євтєхов Валерій Дмитрович – доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної і прикладної мінералогії Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України.
Офіційні опоненти: |
Каталенець Анатолій Іванович – доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри загальної геології і розвідки родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України.
Грицай Олена Юріївна – кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Державного науково-дослідного гірничорудного інституту Міністерства промислової політики України (м. Кривий Ріг).
Провідна установа: |
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Захист відбудеться "10" лютого 2005 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.04 у Криворізькому технічному університеті (50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Пушкіна, 37. Тел. 23-24-25).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Пушкіна, 37.
Автореферат розісланий "6" січня 2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради К 09.052.04 кандидат
геолого-мінералогічних наук, доцент Трунін О.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Суть і стан наукової проблеми. Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат (ІнГЗК) видобуває і збагачує залізисті кварцити, які відносяться до одного мінералогічного класу – бідних магнетитових руд. Геологічна будова родовища обумовлює занурення порід продуктивної товщі у північному напрямку. У цьому ж напрямку протягом усіх 40 років експлуатації родовища відбувається розвиток кар’єру ІнГЗКу. Однією з особливостей родовища є суттєве збільшення у зазначеному напрямку потужності кори вивітрювання залізистих порід саксаганської світи. Внаслідок цього у складі розкривних порід все більш значну частину складають гематитові (мартитові, мартит-залізнослюдкові та залізнослюдко-мартитові) кварцити, які являють собою продукт гіпергенних змін первинних магнетитових кварцитів. Загальний вміст заліза у цих породах у середньому складає 32 мас.%, що близько до відповідного показника бідних магнетитових руд. Цими обставинами пояснюється підвищена увага протягом останніх років до вирішення проблеми залучення гематитових кварцитів Інгулецького родовища до експлуатації.
Видобуток гіпергенно змінених залізистих кварцитів потребує розробки нової для комбінату технологічної схеми одержання залізорудного концентрату. Для цього необхідне детальне дослідження мінерального і хімічного складу, структурно-текстурних особливостей, фізичних і технічних властивостей гематитових кварцитів родовища, а також впливу цих показників на їх збагачуваність. Більшість цих проблем раніше не розглядалась, лише особливості топомінералогії кори вивітрювання залізорудної товщі родовища були досить детально досліджені О.Т.Мачадо (2003).
Кора вивітрювання Інгулецького родовища найбільшу потужність має в межах п’ятого і шостого залізистих горизонтів, які складають ядро Лихманівської синкліналі. Зона гіпергенних змін в межах цих горизонтів поширюється до глибини понад 300 м, у той час як у межах інших горизонтів її потужність не перевищує 70 м. Це обумовлює виділення п’ятого і шостого залізистих горизонтів як основної мінерально-сировинної бази фабрики по виробництву гематитового концентрату. Цим також обумовлений вибір п’ятого і шостого залізистих горизонтів як основного об’єкту досліджень автора дисертації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд ІНГУЛЕЦЬКОГО РОДОВИЩА Криворізького БАСейнУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок