Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ВПЛИВ ІНГІБІТОРІВ АПФ ТА БЕТА_АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА ФУНКЦІЮ ЕНДОТЕЛІЮ ТА ПРОЦЕСИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА У ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА

ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ВПЛИВ ІНГІБІТОРІВ АПФ ТА БЕТА_АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА ФУНКЦІЮ ЕНДОТЕЛІЮ ТА ПРОЦЕСИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА У ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА

Назва:
ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ВПЛИВ ІНГІБІТОРІВ АПФ ТА БЕТА_АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА ФУНКЦІЮ ЕНДОТЕЛІЮ ТА ПРОЦЕСИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА У ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,01 KB
Завантажень:
468
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТУЧИНСЬКА МАРИНА АНАТОЛІЇВНА
УДК: 616.127-005.8-085.225.2:611.018.74:577.112]
ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ВПЛИВ ІНГІБІТОРІВ АПФ ТА
БЕТА_АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА ФУНКЦІЮ ЕНДОТЕЛІЮ ТА
ПРОЦЕСИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА У ХВОРИХ,
ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА
14.01.11 - кардіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків - 2004Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті терапії АМН України, м. Харків
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор
Волков Володимир Іванович,
Інститут терапії АМН України, м. Харків, завідувач відділу атеросклерозу та його ускладнень
Офіційні опоненти – доктор медичних наук, професор
Ковальова Ольга Миколаївна,
Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
хвороб № 1
доктор медичних наук, професор
Ніконов Вадим Володимирович,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри швидкої та невідкладної допомоги
Провідна установа - Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, відділ інфаркту міокарда та відновлювального лікування.
Захист відбудеться “ 25 ” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Харків, проспект Леніна, 4).
Автореферат розісланий “ 20 ” травня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент Л.І. Овчаренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За даними робочої групи Товариства по вивченню серцевої недостатності регулярна корекція симптомів хронічної серцевої недостатності (ХСН) у країнах Європи потрібна понад 45% пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда. Збільшення числа осіб, що пережили інфаркт міокарда, поряд із прогресуючим постарінням населення і значною кількістю пацієнтів із неадекватним контролем артеріальної гіпертензії роблять проблему оптимізації лікування ХСН найважливішою в сучасній кардіології (Арутюнов 
Г. П., 2001).
У основі сучасних схем лікування ХСН лежать теорії, що пояснюють її патогенез. Узвичаєною в даний час стала нейрогормональна теорія, згідно якої початкове ушкодження міокарда активує ендогенні нейрогормональні системи, які справляють негативні ефекти на міокард та кровообіг (Tziakas D. N. et al, 2003). Вважається, що активація ренин-ангіотензин-альдостеронової та симпатоадреналової систем після інфаркту міокарда ініціює ремоделювання та прогресуючу дисфункцію лівого шлуночку (Udelson J. E. et al, 2003). Відповідно, основою довготривалої терапії ХСН є нейрогуморальні модулятори - інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та ?-адреноблокатори з діуретиками для контролю балансу рідини (Klein L. et al, 2003).
Початок широкому використанню інгібіторів АПФ при ХСН було покладено дослідженням CONSENSUS (The CONSENSUS Trial Study Group, 1987). У подальшому 4 крупних дослідження (SAVE, AIRE, SMILE, TRACE) показали благодійний ефект інгібування АПФ після інфаркту міокарда. Інгібітори АПФ значуще зменшували летальність у асимптомних хворих із дисфункцією лівого шлуночку та симптомних пацієнтів із ХСН II-IV функціональних класів (за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця – NYHA), покращували симптоми та фракцію викиду, зменшували частоту повторних госпіталізацій та інфарктів (Klein L. et al, 2003).
До теперішнього часу досягнуто великого прогресу в з’ясуванні патогенетичних основ дії інгібіторів АПФ та становленні практичних підходів до їх призначення, але залишається ряд питань, пов’язаних з використанням цих препаратів. Однією з актуальних проблем є проблема вибору дози. Практичні лікарі вважають, що низькі дози інгібіторів АПФ ефективні у такому ж ступені, як і високі, та титрують дози препаратів у відповідності до артеріального тиску не тільки при гіпертензії, але й при ХСН (Lonn E.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ВПЛИВ ІНГІБІТОРІВ АПФ ТА БЕТА_АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА ФУНКЦІЮ ЕНДОТЕЛІЮ ТА ПРОЦЕСИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА У ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок