Проте недостатньо досліджень з питань управління окремими складовими оборотних активів, зокрема дебіторською заборгованістю, а у сфері агропромислового виробництва вони взагалі відсутні.
Необхідність вирішення зазначених і багатьох інших проблем та розробки науково обґрунтованих пропозицій стосовно удосконалення управління дебіторською заборгованістю за розрахунками з покупцями і замовниками в підприємствах аграрного сектору зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН і є складовою частиною теми дослідження: “Розробити теоретичні та методологічні засади управління фінансово-кредитними і податковими відносинами в АПК” (номер державної реєстрації 0106U006639). Автором запропоновано модель механізму управління дебіторською заборгованістю, яка сприяє поліпшенню фінансового стану аграрних підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних і практичних засад механізму управління дебіторською заборгованістю за розрахунками з покупцями і замовниками в аграрних підприємствах.
Відповідно до мети в роботі ставились і розв’язувались такі завдання:
- узагальнити теоретичні засади дебіторської заборгованості й уточнити її економічну сутність;
- систематизувати й доповнити класифікацію дебіторської заборгованості з метою ефективного управління нею;
- обґрунтувати методи розробки та реалізації механізму управління дебіторською заборгованістю підприємства;
- оцінити сучасний стан дебіторської заборгованості й обґрунтувати вплив її на стан грошових потоків і платоспроможність аграрних підприємств;
- обґрунтувати основні завдання управління дебіторською заборгованістю підприємств, узагальнити сучасні методичні підходи щодо її визначення;
- виявити специфіку в управлінні дебіторською заборгованістю в сільськогосподарських та агропромислових підприємствах;
- визначити фактори, що впливають на стан дебіторської заборгованості підприємств;
- запропонувати методичні підходи щодо поліпшення управління дебіторською заборгованістю підприємств аграрного сектору;
- удосконалити методику оцінки платоспроможності покупців.
Об’єктом дослідження є процес управління дебіторською заборгованістю за розрахунками з покупцями і замовниками в аграрних підприємствах Полтавської області.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти управління дебіторською заборгованістю аграрних підприємств.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить діалектичний метод пізнання, який забезпечив вивчення розрахункових відносин покупців і замовників у сільськогосподарських підприємствах, їх розвиток, взаємозв'язок та взаємозалежність. Для досягнення поставленої мети використано системний аналіз як загальний метод дослідження; методи аналізу і синтезу наукових праць вітчизняних та іноземних учених-економістів із питань фінансового менеджменту. У процесі дослідження використовувались методи економічних наук: кореляційний – для прогнозування розмірів дебіторської заборгованості, групування – для визначення факторів впливу на неї, порівняння, економіко-математичне моделювання, графічний метод дослідження та коефіцієнтний аналіз для контролю за своєчасністю розрахунків в аграрних підприємствах. Ряд методів і прийомів економічних досліджень ґрунтуються на економічних та логічних висновках.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, які одержані автором і виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методологічних, методичних і практичних засад забезпечення управління дебіторською заборгованістю в підприємствах аграрного сектору.
Основними результатами дослідження, що характеризуються новизною і виносяться на захист, є:
вперше:
- розроблено модель управління дебіторською заборгованістю, яка передбачає порядок розрахунку з покупцями на умовах надання знижки, відстрочки платежу в прийнятних обсягах і термінах; диференційований підхід до покупців різних категорій та класів платоспроможності;
- запропоновано контрольно-аналітичну форму звіту про стан погашення на основі використання методів контролю за дебіторською заборгованістю: 1) графік старіння; 2) дні неоплачених продажів; 3) метод матриці залишків дебіторської заборгованості;
удосконалено:
- з метою оперативного управління дебіторською заборгованістю доповнено класифікацію розрахунків із дебіторами за такими ознаками: суб’єкт дебіторської заборгованості, сума дебіторської заборгованості, причина виникнення;
- методику рейтингової оцінки платоспроможності покупця, яка має наступні переваги: дозволяє звести різні показники платоспроможності до єдиної кількісної бази; може бути використана за умови наявності або ж відсутності фінансової звітності (спираючись на дані про попередню діяльність); не потребує значних затрат праці та часу;
- концептуальну модель формування механізму управління дебіторською заборгованістю, яка включає такі етапи: 1) формування стандартів платоспроможності покупців та їх оцінку (дебіторська заборгованість у попередньому періоді); 2) обґрунтування політики управління дебіторською заборгованістю по відношенню до покупців і замовників; 3) прийняття рішень стосовно методів управління дебіторською заборгованістю; 4) впровадження системи контролю за рухом дебіторської заборгованості; 5) обґрунтування сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;
набули подальшого розвитку:
- категорія “дебіторська заборгованість”, яка визначена як права (вимоги), що належать продавцю-кредитору на повернення боргів контрагентами, та фінансовий ресурс, що тимчасово вилучений з кругообігу і підлягає поверненню в майбутньому;
- з метою більш ефективного управління та контролю за дебіторською заборгованістю, визначення суми заборгованості, за якою слід нараховувати резерв сумнівних боргів запропоновано впровадження статті „Розрахунки за відстроченими платежами”.
Головна
Реферати українською 
