Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ПРИРОДА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ (40-90 рр. ХХ ст.)

СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ПРИРОДА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ (40-90 рр. ХХ ст.)

Назва:
СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ПРИРОДА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ (40-90 рр. ХХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,55 KB
Завантажень:
450
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Ужгородський національний університет


ПАПІШ Віталія Андріївна
 
УДК 811.161.2’373.7
СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ПРИРОДА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
(40-90 рр. ХХ ст.)
Спеціальність 10.02.01 – українська мова
Автореферат
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата філологічних наук
Ужгород -– 2004
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі української мови Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник -– кандидат філологічних наук, доцент
Розумик Тамара Матвіївна,
Ужгородський національний університет,
доцент кафедри української мови.
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор
Пахомова Світлана Миколаївна,
Ужгородський національний університет,
завідувач кафедри словацької філології;
 
– кандидат філологічних наук, професор
Бабич Надія Денисівна,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича,
професор кафедри історії та культури
української мови.
Провідна установа -– Інститут української мови НАН України,
відділ лексикології і комп’ютерної
лексикографії, м. Київ.
Захист відбудеться 21 травня 2004 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.06 в Ужгородському національному університеті (88000, м.Ужгород, вул.Університетська, 14 ) .
Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету (Ужгород, вул. Капітульна, 9).
Автореферат розіслано ,, 16 ” квітня 2004 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради
доктор філологічних наук Белей Л.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вивчення фразеологічної системи української мови через призму художніх творів дозволяє з’ясувати активні процеси у фразеології і динаміку форм усталених висловів у різних функціональних умовах, простежити стилістичний потенціал оказіональних трансформацій фразеологічних одиниць (далі ФО). Підкреслюючи необхідність аналізу значень мовних одиниць у тісному зв’язку з функціонуванням їх у мові, О.О.Потебня зазначав: “За звичаєм ми розглядаємо слово в такому вигляді, як воно дається в словниках. Це все одно, якби ми розглядали рослину, якою вона є в гербарії, тобто не так, як вона насправді живе, а як штучно приготовлена з метою пізнання”1 Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков,1913. – С.3-4. .Тож зрозуміло, що дослідження текстів художнього мовлення надає можливості для спостережень функціонально-семантичної суті ФО.
Фразеологія художніх творів уже була об’єктом наукового зацікавлення багатьох українських лінгвістів, зокрема Л.Г.Авксентьєва, М.А.Алексеєнка, М.Ф.Алефіренка, Б.І.Боднар, С.С.Дідик, М.М.Богдана, С.А.Ганжі, І.С.Гнатюк, М.П.Коломійця, А.П.Супрун, В.Д.Ужченка, Л.Ф.Щер----ба-чук, Ю.І.Кохана та ін. Вони приділили увагу дослідженню фразеологічного багатства художніх творів класиків української літератури, зокрема Т.Шевченка, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, М.Рильського, О.Гончара, П.Загребельного та ін. Розвиток фразеологічної науки потребує розширення об’єктів дослідження, зокрема фразеологічного фонду, почерпнутого з художніх творів регіональних авторів, які є не лише зодчими літературної мови у своєму краї, але й водночас носіями живого говіркового мовлення. Їхні твори актуалізують словникові скарби української традиційної фразеології та служать засобом фіксації багатьох мовних явищ, поширених лише на певній території.
Закарпаття – унікальний етнокультурний регіон, своєрідність якого зумовлена в першу чергу історичними передумовами. Формування лінгвального узусу на на цій території відбувалося у складних умовах. Закарпаття упродовж багатьох віків було відірване від споконвічних українських земель, перебуваючи у складі Угорщини (з кінця Х ст.), Австро-Угорщини (з середини ХІХ ст. до 1918 р.), Чехословаччини (1919-1938), гортистської Угорщини (1939-1944). Українська мова на цій території завжди була в тісному контакті з угорською, словацькою, румунською, чеською.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ПРИРОДА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ (40-90 рр. ХХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок