Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИСЕННЯ ГАММА-ВИПРОМІНЮЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ МАКРЛОМІЦЕТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ТА “ПІВДЕННОГО СЛІДУ” ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС.

ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИСЕННЯ ГАММА-ВИПРОМІНЮЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ МАКРЛОМІЦЕТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ТА “ПІВДЕННОГО СЛІДУ” ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС.

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИСЕННЯ ГАММА-ВИПРОМІНЮЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ МАКРЛОМІЦЕТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ТА “ПІВДЕННОГО СЛІДУ” ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,87 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ 137Cs МАКРОМІЦЕТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕН
НЯ ТА “ПІВДЕННОГО СЛІДУ” ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЗАРУБІНА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА
УДК 550.424:582.284
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИСЕННЯ ГАММА-ВИПРОМІНЮЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ МАКРЛОМІЦЕТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ТА “ПІВДЕННОГО СЛІДУ” ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС.
03.00.01 – радіобіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
КИЇВ-2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Центрі екологічних проблем атомної
енергетики Інституту ядерних досліджень НАН України
Науковий керівник: доктор біологічних наук Коваль
Григорій Миколайович
Український Інститут досліджень навколишнього середовища
і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України,
завідувач відділу глобальних екологічних проблем і
міжнародного співробітництва.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Кутлахмедов Юрій Олексійович,
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України,
завідувач лабораторії радіоекологічної надійності біосистем.
Доктор біологічних наук Дружина Микола Олександровича
Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології
імені Р.Є. Кавецького НАН України, провідний науковий
співробітник відділу біофізики.
Провідна установа: Український НДІ сільськогосподарської
радіології Міністерства АП України.
Захист відбудеться 18 лютого 2002 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою:
03127 Київ, проспект Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет,
конференцзал.
Поштова адреса: 01033 Київ, вул. Володимирська, 64.
Спецрада Д 26.001.24, біологічний факультет.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою:
м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 16 жовтня 2002 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Брайон О.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. В результаті аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зазнали величезні території, значну частину яких займають лісові масиви. Лісові екосистеми відіграють важливу роль у фіксації радіонуклідів і слугують своєрідним природнім бар’єром, що стримує розповсюдження радіонуклідного забруднення за їх межі [Алексахин и др., 1977; Гудзенко и др., 1996; Щеглов, 1999].
Гриби (особливо макроміцети) є найбільш “забрудненим” 137Cs компонентом лісових екосистем після аварії. До 2000 року вміст радіоцезію в макроміцетах багатьох видів перевищує його концентрації в усіх видах рослинності, опаді, лісовій підстилці та поверхневому шарі грунту (0 – 5 см). Відтак макроміцети являються своєрідним індикатором рівнів забруднення лісових екосистем 137Cs.
Накопиченню в макроміцетах різних металів та радіоактивних елементів сприяє розвинена площа поверхні міцелію (грибниці) макроміцетів, а також осмотичний тип поглинання мінеральних речовин з субстрату живлення [Щеглов и др., 1996]. Завдяки мікоризі, ці речовини передаються вищим рослинам у випадку симбіозу. Дослідження, які були проведені після аварії на ЧАЕС показали, що деревні рослини, у яких не було мікоризи, накопичували радіонукліди в значно менших кількостях, ніж рослини з мікоризою [Drissner et al., 1998].
З двох довгоживучих, біологічно “небезпечних” радіонуклідів аварійного чорнобильського походження – 137Cs та 90Sr, макроміцети накопичують набагато більше радіоцезію, ніж радіостронцію [Rohleder, 1967; Seeger et al., 1982; Mietelski et al., 1994, Орлов и др., 1999, Кучма и др., 1997]. У зв’язку зі значним періодом напіврозпаду 137Cs (30 років), вивчення основних закономірностей акумуляції цього радіонукліда макроміцетами залишатиметься актуальним ще довгий час.
Вміст 137Cs в плодових тілах макроміцетів різних видів, відібраних в місцях з однаковим вмістом цього радіонукліда в грунті, відрізняється в десятки – тисячі разів. Проведені після аварії на ЧАЕС дослідження, дозволили виділити декілька основних біологічних та абіотичних чинників, які впливають на накопичення радіоцезію макроміцетами, а також дозволяють прогнозувати подальший розвиток цього процесу на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення у 1986 році.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИСЕННЯ ГАММА-ВИПРОМІНЮЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ МАКРЛОМІЦЕТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ТА “ПІВДЕННОГО СЛІДУ” ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок