Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ІМПРЕСІОНІСТСЬКЕ НАЧАЛОВ ЛІРИЦІ ІГОРЯ СЄВЕРЯНІНА

ІМПРЕСІОНІСТСЬКЕ НАЧАЛОВ ЛІРИЦІ ІГОРЯ СЄВЕРЯНІНА / сторінка 7

Назва:
ІМПРЕСІОНІСТСЬКЕ НАЧАЛОВ ЛІРИЦІ ІГОРЯ СЄВЕРЯНІНА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,91 KB
Завантажень:
48
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 

Найчастішим у книгах Сєверяніна є мотив бузку – він зустрічається в усіх збірках поета, обростаючи значеннями. Спочатку це просто образ весни ("сирень моей весны"), потім стає образом віри ("с крестом сирени") та уособленням життя й молодості ("молодость кончилась как-то сразу: ночью увяла в саду сирень"). Але кохання, що навіяне бузком, ніколи не стане спопеляючою пристрастю. Вказані значення він зберігає лише при лілово-блакитному, малиново-ліловому та біло-рожевому забарвленні. Якщо бузок білий, він стає образом виродження та загибелі ("и были обвеяны лица сиренью, в тот май неживою. Болотной, чахоточной, белой…"). Різноманітність образів квітів у їх прямому та переносному значенні дозволила поетові передати своє бачення світу та відтворити людські почуття й стани у їхній мінливості.
1.8. Одоризм. У ліриці Сєверяніна виключну роль відіграють запахи, зокрема, двох квітів, багатих асоціативними зв'язками, – бузку та вервени. Ліричний герой обирає аромати саме тому, що вони сами по собі вже є немовби "візитною карткою" коханої жінки, явищ чи подій. Прийом одористичного обрамування допомогає розкрити душевний стан героя вірша, його настрій: "и страстно хочется мне перемены, столь неожиданной и смутной столь, как увлекающие цикламены, в чьём свежем запахе восторг и боль". Запах може підкреслювати час доби: "… вечер. С куртин плывёт гелиотроп", бути деталлю портрету: "эффектен был ваш темный туалет, пропитанный тончайшими духами". Безліч запахів може породити одну асоціацію: "гиацинтами пахло в столовой, ветчиной, кумачом и мадерой, пахло вешнею Пасхой Христовой…и у памятника Николая… просмоленною пахло доскою". Картина свята створюється в основному за рахунок запахів, що супроводжують Пасху. При цьому спочатку передається великодня атмосфера, а згодом наводяться елементи петербурзького пейзажу.
1.9. Самоцвіти. Привертає увагу використання поетом мотиву самоцвітів. Найяскравішими попередниками Сєверяніна в цьому плані були Оскар Уайльд, який поєднував їх з описом прекрасних виробів та розкішних тканин ("Портрет Доріана Грея"), та Жоріс-Карл Гюїсманс, який у романі "Навпаки" сполучав дорогоцінні камені та метали з "мелодією" алкогольних напоїв та "тонами" парфюмерії. Цікавою особливістю самоцвітної колекції Сєверяніна є точний підбір відповідностей прозорості – непрозорості в межах кожного кольору: сапфір – бірюза, рубін – корал, смарагд – малахіт, бурштин – опал. В дисертації порівнюється використання мотиву самоцвітів у Сєверяніна та Волошина. Прагнення Волошина достовірно передати гру світла зумовило не просто вибір кольору, а, перш за все, увагу до акварельної прозорості. Крім того, мінерал, за Т.Ярушевською, допомагає підкреслити скульптурно-зображальне начало і створити певний настрій. Сєверянін застосовує також самоцвіти в оригінальних метафорах для позначення почуттів ("рубины страсти"), стану і якостей людини ("глаза изумрудят вопросы", "хрустальные капли таланта"), явищ природи ("молний аметист"), але з меншою послідовністю, ніж Волошин, оскільки основне символічне навантаження припадає на образи квітів та одоризм. Таким чином, зображальна функція самоцвітів у художній системі Сєверяніна глибоко індивідуалізована і є характерною особливістю його поетики. В дисертації проводяться деякі паралелі між поетикою Ігоря Сєверяніна та творчістю Михайла Врубеля. Сєверянін активно використовував образи квітів, поєднуючи традиційну символіку значень з конотативною. Особливості рослинних форм ("кресты сирени", "цикламены …индейской перистою головой", "крылья маргариток") провокували фантазію поета, в той же час він знаходив уже одвічно готові форми, які не потребували створення. Дорогоцінні камені як представники неживої природи також давали простір для уяви, стаючи своєрідним посередником між світом природи (застигла концентрація кольору, прозорість-непрозорість) та світом мистецтва ("ювелірні" епітети). Врубель теж "…мав особливу пристрасть до дорогоцінних каменів, візерунчатих драпіровок і особливо до квітів, що утворюють якесь "естетичне царство", причому спільне в них "те, що їхня форма об'єктивно варіативна, й поза її …метаморфозами не існує самої їхньої форми".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ІМПРЕСІОНІСТСЬКЕ НАЧАЛОВ ЛІРИЦІ ІГОРЯ СЄВЕРЯНІНА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок