Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Назва:
АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,51 KB
Завантажень:
294
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ
ОСИПОВА ІРИНА ЮРІЇВНА
УДК 581.524.1:634.1/7:631.524
АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
НОВИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР
 
03.00.12 - фізіологія рослин
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ - 2000
Дисертацією є рукопис
 
Робота виконана в Національному ботанічному саду імені Н.Н.Гришка
НАН України, м.Київ
Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
МОРОЗ Павло Антонович
Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка
НАН України
завідувач відділу
Офіційні опоненти : доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
КОСАКІВСЬКА Ірина Василівна
Інститут ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України
старший науковий співробітник
кандидат біологічних наук, професор
БРАЙОН Олександр Володимирович
Національний університет імені Тараса Шевченка
професор
Провідна установа : Національний науковий центр “Нікітський ботанічний сад”
УААН, м.Ялта
Захист дисертації відбудеться "19" жовтня 2000 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.212.01 в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17, тел.263-51-50
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17
 
Автореферат розісланий "19" вересня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Є.Ю. Мордерер
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Для сучасного вітчизняного садівництва характерна концентрація плодових насаджень в найсприятливіших природньо-кліматичних районах, скорочення періоду експлуатації садів, монополія яблуні, яка витісняє інші культури. Сади є монокультурами, тобто одновидовими насадженнями, що призводить до грунтовтоми, зниження стійкості та продуктивності садових фітоценозів. В зв'язку з цим виникла необхідність екологізації садівництва. Головним принципом побудови садових фітоценозів повинна бути оптимізація їх структури шляхом створення багатокомпонентних змішаних насаджень, тобто перехід від монокультури до полікультури. Розширення видового складу плодових насаджень шляхом збільшення біорізноманіття садових фітоценозів можливе за рахунок введення в культуру інтродуцентів і традиційних малопоширених плодових рослин, зокрема таких як: актинідія гостра (Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Planch. ex Miq.), калина звичайна (Viburnum opulus L.), дерен справжній, або кизил (Cornus mas L.), лимонник китайський (Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.), хеномелес японська (Chaenomeles japonica Lindl.), плоди яких багаті на біологічно активні речовини, необхідні для життєдіяльності людини в умовах забруднення оточуючого середовища.
При введенні нових рослин в культуру необхідно вивчати їх біоекологічні особливості, в тому числі алелопатичні властивості, які визначають сумісність видів в змішаних посівах та посадках, можливість чергування їх в садозміні, або беззмінного вирощування в монокультурі [Гродзинский,1971;1983;1997].
У відділі акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка створена колекція нових плодових культур, відібрані зимостійкі та стійкі до шкідників і захворювань високопродуктивні і великоплоді форми і сорти з підвищеним вмістом біологічно активних речовин у плодах, розроблені методи їх насіннєвого і вегетативного розмноження, агротехніка вирощування [Интродукция и селекция южных и новых плодовых растений,1983; Клименко,1990; Недвига,1994]. Однак не опрацьовані питання інтеграції нових плодових культур в промислове садівництво, не з'ясовані їх можливі позиції в садозміні та сівозміні в розсадниках.
Актинідія, калина, кизил, лимонник і хеномелес - лісові рослини, які в природних умовах зростають в багатовидових угрупованнях. Тому можливо припустити, що в одновидових насадженнях у них буде проявлятися аутоінтолерантність.
В літературі є деякі відомості про алелопатичні особливості калини, кизилу, лимончика та хеномелес.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок