Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> РОЛЬ ЕПІФІЗУ ТА АДЕНОГІПОФІЗУ В ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ З НАСТУПНИМ ВИНИКНЕННЯМ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

РОЛЬ ЕПІФІЗУ ТА АДЕНОГІПОФІЗУ В ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ З НАСТУПНИМ ВИНИКНЕННЯМ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

Назва:
РОЛЬ ЕПІФІЗУ ТА АДЕНОГІПОФІЗУ В ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ З НАСТУПНИМ ВИНИКНЕННЯМ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,76 KB
Завантажень:
18
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РУБИНСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 618.3-008.6-02:[612.433.018+612.826.33.015.22
РОЛЬ ЕПІФІЗУ ТА АДЕНОГІПОФІЗУ В ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ З НАСТУПНИМ ВИНИКНЕННЯМ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2005


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.
 
Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1;
доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології.
Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ), відділення патології вагітності та пологів.
Захист відбудеться “ 27 ” жовтня 2005 р. О 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.
Автореферат розісланий “ 27 ” вересня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Пізні гестози до теперішнього часу залишаються однією з основних причин невиношування вагітності, кровотеч у ІІІ періоді пологів та ранньому післяпологовому періоді, мертвонародження та материнської смертності. Частота виникнення пізніх гестозів у південно-європейському регіоні в теперішній час становить 16 – 17 % (Е.К. Айламазян, 1995), але вона постійно зростає, що пояснюється несприятливими екологічними та соціальними умовами суспільства, а також високим рівнем екстрагенітальної патології серед вагітних жінок (В.І. Грищенко, 1997; В.І. Кулаков, Л.Е. Мурашко, 1998; Е.А.Чернуха, 1999; В.В. Щербакова, 1999; Т.Н. Колгушкіна, 2000; К.В. Воронін, 2004).
На теперішній час існує положення, що повністю вилікувати пізній гестоз можливо лише шляхом переривання вагітності, тому що ефект від медикаментозного лікування спостерігається лише протягом лікування, а після його припинення симптоми захворювання з’являються та прогресують знову. Виходячи з цього, найбільш перспективними є рання доклінічна діагностика пізніх гестозів та їх профілактика.
Із урахуванням вищевикладеного, нашу увагу привернула можливість виявлення пізнього гестозу ще задовго до перших його проявів та використання нових ефективних методів профілактики цього ускладнення вагітності.
Відомо, що пізні гестози виникають у результаті дезадаптації до вагітності, що пов’язано з іммунологічними, нейрогенними, ендокринними та іншими порушеннями в організмі матері (В.І. Грищенко, 1997). Головними медіаторами, що здійснюють зв’язок між нервовою та імунною системами, в свою чергу, являються регуляторні пептиди, серед яких провідна роль відводиться мелатоніну. Мелатонін є нейрогормоном, який регулює імуно-нейроендокринні та інші функції організму, тому логічно припустити, що він також може відігравати значну роль в етіопатогенезі пізнього гестозу (І.Ф. Беленічев та співавт., 2002). Встановлено, що мелатонін інгібірує продукцію адренокортикотропного гормону (АКТГ), який за звісними даними є основним гормоном стресу. Ще Г.А. Палладі (1987) вказував на підвищений вміст АКТГ та кортизолу у крові вагітних з пізнім гестозом у порівнянні з неускладненою вагітністю. Одже, стресогенні стани сприяють підвищенню серотоніну та зниженню синтезу мелатоніну. Доведена наявність низької екскреції мелатоніну із сечею у вагітних, страждаючих на пізні гестози (В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: РОЛЬ ЕПІФІЗУ ТА АДЕНОГІПОФІЗУ В ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ З НАСТУПНИМ ВИНИКНЕННЯМ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок