Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> СТАН ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ТИРЕОЇДЕКТОМІЇ ТА РАДІОЙОДТЕРАПІЇ З ПРИВОДУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

СТАН ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ТИРЕОЇДЕКТОМІЇ ТА РАДІОЙОДТЕРАПІЇ З ПРИВОДУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Назва:
СТАН ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ТИРЕОЇДЕКТОМІЇ ТА РАДІОЙОДТЕРАПІЇ З ПРИВОДУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,42 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН
ім. В.П. КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ
КУЧМЕНКО Тетяна Михайлівна
УДК: 616.441–006.6–089.87:615.849.2:616.432:618.11
СТАН ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ СИСТЕМИ
У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ
ПІСЛЯ ТИРЕОЇДЕКТОМІЇ ТА РАДІОЙОДТЕРАПІЇ
З ПРИВОДУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
14.01.14 – ендокринологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук
Київ – 2008


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Епштейн Овсій Володимирович ;
доктор медичних наук Хомінська Зінаїда Борисівна, Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, завідувач лабораторії ендокринології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН та АМН України Резніков Олександр Григорович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, завідувач відділу ендокринології репродукції та адаптації;
кандидат медичних наук, доцент Бобрик Марина Іванівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри ендокринології.
Захист відбудеться “26” лютого 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114, вул. Вишгородська, 69).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м.Київ, вул. Вишгородська, 69).
Автореферат розісланий “24” січня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біологічних наук Л.М. Калинська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з найбільш значимих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС стало значне зростання радіоіндукованої патології щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема диференційованого раку щитоподібної залози (РЩЗ), особливо у дітей та підлітків. Так, якщо за передаварійний п’ятирічній період (1981-1986 рр.) в Україні з приводу РЩЗ було прооперовано 59 дітей та підлітків [Тронько М.Д. і співавт., 1996; Богданова Т.І., 1996], то за післяаварійні роки кількість прооперованих зросла до 3901 хворих [Богданова Т.І., 2007], з них 2650 склали жінки репродуктивного віку, які на момент аварії на ЧАЕС не досягли повноліття.
На сьогоднішній день удосконалення діагностики РЩЗ, техніки оперативного втручання та наступної терапії 131І дозволяє продовжити повноцінне життя таким хворим на багато десятиліть [Clark О.Н. et al., 1995; Pacini F. et al., 2003; Олійник В.А. та співавт., 2005; Комиссаренко И.В. и соавт., 2006; Епштейн О.В. та співавт., 2006]. Невід’ємною складовою якості життя молодої жінки є можливість реалізації материнства, тому збереження повноцінної циклічної функції гіпофізарно-яєчникової системи після лікування РЩЗ постає актуальною медико-соціальною проблемою [Lin J.D. et al., 1998; Епштейн О.В. та співавт., 2004].
Дотепер основна увага ендокринологів і радіологів, цілком слушно, була спрямована на лікування основного захворювання та збереження життя молодої жінки. Стан інших систем і органів після тиреоїдектомії та радіойодтерапії, в тому числі і залоз внутрішньої секреції, в більшості випадків залишався поза увагою лікарів. Роботи, присвячені функціональному стану гіпофізарно-яєчникової системи, в доступній літературі практично відсутні. В той же час, враховуючи тісний зв’язок гіпофізарно-яєчникової та гіпофізарно-тиреоїдної систем в регуляції менструального циклу [Yen S.S.C., 1999; Татарчук Т.Ф. та співавт., 2000, 2003] визначення гормональних характеристик статевої функції жінки доцільне вже в перший рік після тиреоїдектомії.
Організм жінки після тиреоїдектомії отримує багатовекторні впливи, серед яких: виражений післяопераційний гіпотиреоз впродовж 6 тижнів, дія супресивних доз лівотироксину з майже повним виключенням тиреотропної функції гіпофіза, надходження радіоактивного ізотопу йоду в організм, значний психоемоційний стрес, пов’язаний як з основною хворобою, так і з невпевненістю в реалізації материнства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: СТАН ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ТИРЕОЇДЕКТОМІЇ ТА РАДІОЙОДТЕРАПІЇ З ПРИВОДУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок