Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПРОБЛЕМА МЕТОДУ ПІЗНАННЯ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

ПРОБЛЕМА МЕТОДУ ПІЗНАННЯ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Назва:
ПРОБЛЕМА МЕТОДУ ПІЗНАННЯ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,57 KB
Завантажень:
67
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Київський університет імені Тараса Шевченка
УДК 1(091).101.8
Бевз Микола Васильович
ПРОБЛЕМА МЕТОДУ ПІЗНАННЯ:
ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 09.00.05 – Історія філософії
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Київ 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі логіки та кафедрі історії філософії філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Хоменко Ірина Вікторівна, кафедра логіки
філософського факультету Київського університету
імені Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти:
1. Доктор філософських наук, професор Загороднюк Валерій Петрович, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.
2. Кандидат філософських наук, доцент Решетник Михайло Дмитрович, кафедра історії філософії філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.
Провідна установа – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, кафедра філософії, м.Київ.
Захист відбудеться “22” лютого 1999 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017, м.Київ, вул.Володимирська, 60, ауд.330).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (вул.Володимирська, 58).
Автореферат розісланий “22” січня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат філософських наук, доцент Діденко В.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Критичний аналіз філософських вчень не стільки ставить за мету осягнути історію філософії в цілому, скільки веде до самоусвідомлення історичної конкретної епохи. Історія філософії, як наука, породжує новий феномен – філософію історії філософії, а останнє призводить і до нового розуміння власне філософії, як зрілості методологічного мислення. На сучасному етапі превалюючою тенденцією є розуміння філософії як форми чи методу пізнання, як системи поглядів, чи підходу до пізнання світу. Філософія, в цілому, постає як “наукова філософія”, поступово втрачаючи статус “науки наук”. При цьому, метод пізнання стає теоретичним ядром методології як науки, шукаючи відповіді на проблеми буття і пізнання. Звідси і розмаїття пізнавальних проблем: підходи, шляхи, способи та засоби, ступені та форми, принципи, тенденції пізнання тощо.
Протягом всієї історії філософії не існувало єдиної теорії методу. Але можна виділити, принаймні, дві основні тенденції при розгляді цієї проблеми. З одного боку, в філософії поняття “методу” аналізувалось у зв’язку з конструктивістським, інструменталістським підходом до пізнання. При такому підході поняття “методу” ототожнювалось з поняттям “наукового методу”. З іншого боку, існувала тенденція, яка проявлялась у розгляді теорії методу з точки зору особистісного, суб’єктивного, інтуїтивного.
Протягом багатьох століть ці дві тенденції формували основні засади філософського осмислення світу. В наш час формується нова парадигма, яка свідчить про зближення цих двох тенденцій, їх позитивний взаємовплив. В зв’язку з цим актуальним стає історико-філософський аналіз становлення різноманітних підходів до теорії методу та їх вплив на формування сучасних підходів до цієї проблеми.
Міра розробленості проблеми. На фоні відмови від класифікаційної схеми “матеріалізм - ідеалізм” сучасна світова та українська філософія продовжують інтенсивно досліджувати постаючі проблеми, визначаючи цим свої предмет та зміст. Тривалі філософські дискусії визначають, що історія філософії залишається пізнавальним феноменом, який власне і породжує суперечливі підходи, колізії тощо, тобто історія філософії залишається як гносеологічною, так і герменевтичною проблемою. Наприклад, вже Середньовіччя закріпило за наукою сферу так званого позитивного знання, що і визначило постаючі наукові методи. Аналітичний підхід до позитивного знання поступово формував знакове, формально-логічне мислення. Така позитивізація ставала ознакою всіх наукових систем, визначаючи цим і форми раціоналізму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: ПРОБЛЕМА МЕТОДУ ПІЗНАННЯ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок