Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК / сторінка 10

Назва:
СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,61 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
: От якби продати! (П. Мирний); От якби йому так і звернутися, щоб мати ще спала (П. Мирний). Поширеними є реченнєві структури без частки от типу: Якби продати! З її вилученням основний модальний бажальний фон висловлення не змінився, проте модально-експресивне забарвлення зазнало змін. Семантику частки от у наведеному прикладі можна кваліфікувати як експресивно-підсилювальну. Саме підсилювальний компонент елемента от створює ефект увиразнення бажальної модальності висловлення, яка створюється за допомогою дієслівної форми у сполученні з часткою якби. Лексеми от, якби мають різні можливості у вираженні бажальності. Частка якби, на відміну від от, виражає бажальність за умови поєднання з відповідною дієслівною формою без участі інших партикул, напр.: Якби ти чув, що вони казали! (М. Куліш); Якби ти знала, як інші жиють! (І. Франко); Якби вони тут загаялись! (Б. Грінченко). Результатом наявності в реченні певного поєднання часток є не лише видозміна модальності, тут можна констатувати також і посилення, увиразнення модального бажального плану висловлення загалом: Гех, якби ж то вмів говорити! (М. Куліш); От якби він замість духу та лантушок борошна кинув (М. Куліш). Вилучення із структури висловлення одиниці якби призводить до руйнування семантично-модального плану синтаксично-комунікативної одиниці. Це свідчить про вищий функціональний рівень формування модального плану висловлення, яким володіє частка якби порівняно з то, ж, от.
У Висновках подаються узагальнені результати дослідження.
1. Велика частина одиниць, які належать до строкатого та неоднорідного класу часток, є вторинними дериватами, похідними від різних частин мови. Дослідження дає підстави обґрунтувати тезу про те, що в частки переходять слова як самостійних, так і службових частин мови. Проте механізми їх переходу є різними. Можна стверджувати, що кожна одиниця має свій шлях еміграції до класу часток
2. Найчисельнішою в сучасній українській мові є група вторинних відприслівникових часток (понад 50 одиниць). До відприслівникових похідних належать: буквально, власне, властиво, все, гаразд, геть, де, дедалі, десь, добре, єдино, добре, завгодно, заледве, звичайно, зрозуміло, коли, краще, куди, ледве (не), ледь (не), ліпше, мало не, навпаки, невже, онде, ондечки (розм.), осьде, осьдечки (розм.), отут, попросту, просто, прямісінько, прямо, рівно, саме, справді, так, так-то, там, тамечки (розм.), теж, тільки, точно, точнісінько, трохи не, тут, уже, ще (іще), щойно, щоразу (щораз), як, якраз. Дослідження засвідчує, що ступінь партикуляції таких похідних різний. Адаптація прислівника та його міграція до класу часток залежить насамперед від характеру семантики вихідного компонента, що перебуває у прямо пропорційній залежності від ступеня її узагальненості. Прислівникові лексеми, семантика яких має більш конкретний характер, характеризуються досить низьким ступенем партикуляції.
3. Функцій часток здатні набувати займенники ти, його, мені, тобі, собі, що, воно. Відзайменникові вторинні частки, порівняно із похідними від інших частин мови, становлять порівняно невелику групу. На кваліфікацію частиномовної належності відзайменникової похідної одиниці істотно впливають інтонація, конситуація, стиль, тип мовлення.
4. Особливою складністю та тривалістю в часі характеризується процес переходу у частки дієслівних форм. Серед віддієслівних розглядаємо такі похідні частки: хоч (хоча), лиш (лише), хай (нехай), було, бува, мов, мовляв, може, знай, давай. Передумовою транспозиційних процесів типу частка – дієслово є емоційність вихідної частини мови і розгалуженість семантичної структури дієслівної форми.
5. Процеси партикуляції сполучників і вигуків найбільш доцільно розглядати на синхронному рівні як констатацію їх наслідків. Більшість часток, омонімічних зі сполучниками і вигуками, характеризується настільки давнім походженням, що визначити первинну частиномовну належність трансформанта подекуди неможливо. У частки перейшли сполучники і (й), та, а, га, але, то, або, бо, ніби, наче, немов, буцім, буцімто, мовби, наче, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначеб, неначебто, нібито.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок