Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК / сторінка 5

Назва:
СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,61 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Процес переходу прислівника в частку є поступовим і має два основні етапи – синтаксичний і семантичний. Багаторазове вживання прислівника у функції частки, розширення його використання в різних контекстах і в тому ж значенні послаблює лексичну значимість адвербіатива. Саме це і призводить до модифікації прислівника та перетворення його в аналітичну синтаксичну морфему (за І. Р. Вихованцем). Таким етапам трансформаційного процесу сприяє морфологічна й синтаксична аморфність та ізоляція прислівника у структурі речення.
Прислівник так – обставинний способу дії, виступає в сучасній українській мові у двох позиціях – придієслівній та присубстантивно-придієслівній, напр.; Так ходила по алеї, та займати я не міг! (В. Пачовський); Так і молодість твоя промине, милий мій… (В. Поліщук). Переміщення прислівника в нетипову для нього синтаксичну позицію, що зумовлюється іноді цілим комплексом семантичних, ритміко-мелодійних причин, веде до появи у лексичному значенні прислівника додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, що є початком синтаксичного ступеня трансформацій прислівника: Та так яскраво, так облесно Хребет лукавий вигина. І так верблюду інтересно – Це що в траві за очмана? (Л. Костенко). Прислівник у таких випадках втрачає власний словесний наголос, починає сприйматися як єдине фонетичне ціле з іншим елементом. Важливу роль у розумінні трансформаційних процесів і, зокрема, у розмежуванні частки так і однозвучного прислівника належить також контексту. При визначенні частиномовної належності слова необхідно враховувати не лише найближче оточення одиниці, а й увесь попередній контекст: Ні, слів людських для їх немає… Вони ж так прагнуть в слові жить (О. Олесь). У цьому випадку слово так уживається як підсилювальна частка, утворена в результаті партикуляції прислівника. Крім змін у наголошенні, відбувається також зміна в семантиці аналізованого компонента – від узагальненої абстрактно-порівняльної семантики прислівника до емоційно-експресивного значення частки. Ці зміни відбулися тому, що специфічна порівняльна семантика прислівника способу дії вже містить у собі момент певної емоційності. Суб’єкт комунікації мимоволі порівнює дії, ознаки, об’єкти, що й закладено в семантиці прислівника так у згорнутому вигляді. Процес партикуляції в цьому випадку розпочинався шляхом часткової втрати основного лексичного значення прислівника у певній синтаксичній позиції, адже частка може сполучатися із будь-яким словом. Важливу роль у цьому переході відіграли й інші чинники, зокрема інтонація, логічний наголос, порядок слів. Відприслівниковий транспозит так настільки утвердився в мові, що доречно говорити про повну його партикуляцію.
Випадки функціонування в українській мові часток, похідних від прислівників, не є поодинокими, напр.: Де вже не лякати, коли я й сама злякалася? (Марко Вовчок); Зле зробив брат, що власне мене випхнув на це тяжке становисько (Г. Хоткевич); Так під’їхав на подвір’я, що віз мало не перекинувся (У. Самчук); І ось тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої... (О. Гончар).
Нові частки утворюються також шляхом партикуляції займенників. Узагальнена семантика займенників, незрозумілість їх для слухача поза контекстом або ситуацією чинники, що сприяють “відриву” окремих лексем від займенників та їх транспозиції до часток.
Найвищий ступінь градації узагальнення у займенника воно, оскільки його поліфункціональність та здатність стосуватися як назв істот, так і неістот, універсальність у цьому плані середнього роду, який поєднує в собі семи жіночого і чоловічого родів, а відтак часте стилістично марковане вживання середнього роду у значенні обох родів та застосування одиниці воно на позначення малих за віком та розміром істот спричинило до вживання його у розмовному мовленні у функції власне підсилювальної чи вказівної частки. Про початкову стадію останнього, семантичного ступеня переходу займенника в частку свідчить хоча б розвиток здатності похідної частки виражати декілька семантичних відтінків, її полівідтінковість.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок