Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК / сторінка 6

Назва:
СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,61 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
При переході в частку нівелюються також граматичні категорії роду, числа, відмінка, набувається здатність функціонувати на якісно новому рівні узагальнення, абстрактності та підсилення, напр.: Воно, скажу вам, легше, як на мене, Діла у битвах шаблею рішать (Л. Костенко). “Так, воно, так, у кулак кахикав, красти погано, куди вже гірш” (В. Симоненко). А що воно видать, що чувати у білому світі? (Г. Тютюнник). Проте процес транспозиції займенникової форми воно в сучасній українській мові вважаємо ще не повністю завершеним, адже зв’язок частки з однозвучним омонімом-займенником до певної міри зберігається, у деяких випадках можемо відзначити надзвичайну близькість аналізованої частки до вихідного займенника.
Ще нижчий ступінь партикуляції виявляють інші особові займенники, які характеризуються зменшенням здатності до узагальнення та звуженням абстрактності порівняно із займенником, проаналізованим вище.
Відзайменникова частка собі міцно утвердилася в мові і вживається водночас у двох значеннях – підсилювальному та видільному, напр.: Хай собі кружляє, обертається… (М. Рильський); Посіяно, заволочено – хай собі росте (Ю. Збанацький).
Частки сам, сама, саме, самі є досить уживаним в сучасній українській мові відзайменниковими похідними, напр.: Сама Незав’яльцева? (П. Стороженко); Тьотю, а якби до нас прийшов сам Махно? (В. Підмогильний); І сама сцена несправжня (К. Москалець).
Група віддієслівних похідних у межах часток досить різноманітна, тут здебільшого спостерігається значна фонетична деформація дієслова, що є наслідком особливих асимілятивно-дисимілятивних процесів.
Омонімічна опозиція дієслово – частка утворюється наявністю в конкретному випадку (перехід у блоці дієслово > частка) функціональних, а не лексичних омонімів. Ця перехідна група об’єднує однакові за формою, але не зовсім однорідні за якістю та функціями відімперативні похідні. Так частка знай уживається переважно при дієслові-присудку. Дія, позначувана таким присудком, набуває відтінку постійності. Безперервність дії конденсується в семантиці “робити щось, не звертаючи уваги на відсутність чи наявність зовнішніх подразників”, напр.: “Щоб знай багатіли та спереду горбатіли!” – додав староста Яків Кабанець, такий удатний до тих приказок (У. Самчук). Супровідною синтаксичною особливістю синтетично-аналітичних форм наказового способу є їх поєднання з іменником у формі кличного відмінка. Частка, як і омонімічне дієслово у формі імператива, має здатність сполучатися з іншими частками, напр.: А Тетяна тільки знай повчає… (В. Бондар). З погляду актуального членування частка тільки, на відміну від знай, служить додатковим засобом виділення теми у висловленні. У наведеному реченні є ще одна частка – а, яка підкреслює, увиразнює його рему. В результаті трансформації реченнєвої структури, що відбувається лише на рівні аналітичних синтаксичних морфем, спостерігаємо і зміну характеру суперсегментних одиниць, зокрема зміни в інтонуванні усієї конструкції, напр.: Тільки Тетяна / знай повчає. Психологічний (логічний, смисловий) предикат у трансформованому реченні вже не корелює із предикатом на синтаксичному рівні. Відбувається переміщення ядра висловлювання в не зовсім типову для нього позицію – на початок речення. Переміщення частки знай не може впливати на зміну актуального членування висловлення: функція увиразнювача теми чи реми для неї не властива, вона (частка знай) завжди стосується дієслова, у цьому виявляється її позиційна та семантична закріпленість. Це ще один аргумент на користь того, що трансформація дієслівної семантики ще не є остаточно завершеною. Транспозит знай – віддієслівний дериват, перебуває на своєрідній трансформаційній осі у положенні АБ. Остаточний ступінь трансформації часток відімперативного походження ще не відбувся, про що свідчить семантична близькість аналізованих одиниць до дієслів.
До часток дієслівного походження зараховують також слова хоч (хоча), лиш (лише, лишень).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок