Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК / сторінка 8

Назва:
СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,61 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Сполучники, прислівники і вигуки за своєю природою є незмінними словами, як і частки, тому, по суті, маємо формальну однаковість та повну тотожність омонімів у єдиній можливій формі.
У третьому розділі „Актуалізаційні функції транспонованих партикул” з’ясовано роль вторинних часток у вираженні актуального членування речення-висловлення; визначено актуалізаційні можливості часток – увиразнювачів теми або реми; проаналізовано у зв’язку з цим позицію та роль у висловленні похідних партикул; визначено специфіку впливу закріпленості часток за певними словами в реченні на темо-ремні відношення.
Досить часто у функції засобу виділення теми вживається частка а, напр.: А вона/ – зирк, та за мною (О. Довженко); А я/ вмиваю руки (І. Костецький); А він/, посміхнувшись, виходить в луг (Б. Олійник); А Бог/ мовчав, бо іншого любив (Д. Павличко). У функції увиразнювача теми частка а найчастіше сполучається з іменем (чи його еквівалентом). Питальні речення із темовидільною часткою а також активно функціонують у сучасній українській мові, напр.: А Десна/ не висохне, тату? (О. Довженко); А ти/ якого згубила? (Д. Гуменна).
Більшість часток ремовидільної групи, у тому числі хоч, лише, які мають у сучасній українській мові омонімічні сполучники (хоча вони також історично походять від дієслівних лексем), мають здатність увиразнювати і тему висловлення, напр.: Та хоч скрізь сон/ подивлюся На ту Україну... (Т. Шевченко); Лише рябок/, засвистівши, пролетів з однієї височенної кедри на іншу... (І. Багряний); Лише дві кулі/ вгрузли ціляком зліва (І. Багряний); Проте більш типовою для них є функція увиразнення реми, напр.: Та ви б/ хоч трохи розказали нам про ту бабу Лукію (А. Головко); Але вони/ хоч назад вертаються (У. Самчук); Так не ходить жоден експрес, так ходить/ лише цей етап (І. Багряний); А там було/ лише кілька слів... (Д. Гуменна); Та не гавкай/ хоч ти мені (О. Довженко).
У дослідженні з’ясовано, що в сучасній українській мові функціонують вторинні частки, зміна позиції яких у висловленні зовсім не впливає на його актуальне членування. Їх функцію можна трактувати як увиразнення не стільки актуального членування висловлення загалом, скільки виділення його значимих членів, напр.: А тепер/ трохи не згубив тобі молодої (П. Куліш); Олеся з-за кущів бачила, як татари/ їхали просто на ліс... (Б. Грінченко); А татари/ під’їздили все ближче та ближче (Б. Грінченко).
У четвертому розділі „Вторинні частки як засоби комунікативної виразності” наголошено на особливостях функціонування часток зі значенням ствердження та заперечення; досліджено особливості вживання вторинних часток як засобів вираження питання; окреслено можливості транспонованих партикул у вираженні бажальної модальності.
Аналізовані вторинні частки можуть уживатися у функції вираження ствердження, напр.: Еге... спізналися (М. Кропивницький). Вони можуть функціонувати і зі значенням заперечення, напр.: Еге, розказуй! (М. Кропивницький); Еге, – кажу, – не розпечатаю, аж завтра (Ю. Федькович).
У функції заперечної частки в сучасній українській мові активно виступає відприслівникова лексема де, похідна від обставинного адвербіатива. Вона функціонує в художньому та розмовному стилях, напр.: Та де там прийшов! (Розм.); Де ж я того годен? (Ю. Федькович); Де вже мені те пожалування? (С. Скляренко); А не мож би лікаря привезти?... Ей де, небоже!.. (М. Черемшина); Де там вдома сидітиме, ждатиме, хоч і цілу ніч... (О. Гончар). Оскільки де є похідною одиницею, то у мові безперечно функціонують трансформанти, що репрезентують гібридні одиниці на межі „обставинний прислівник – частка”, напр.: А де ж ті писарі, котрі цього не люблять? (М. Кропивницький); Та де ж я наздожену тата, – кажу, – вони вже допіру верст десять од’їхали (О. Вишня). Наведені лексеми стоять ближче до часток зі значенням заперечення, проте прислівникова семантика в них ще відчутна.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок