Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК / сторінка 9

Назва:
СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,61 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Обставинне значення місця, властиве прислівнику де, певним чином зберігається і в смисловій структурі частки.
Більшість питальних часток української мови є похідними або становлять функціональні омоніми до відповідних однозвучних сполучників, прислівників, вигуків. Як свідчить проаналізований матеріал, з питальним значенням вживається значна кількість складених партикул (та чи, та чи ж, чи то ж, чи не, а чи, чи ж, та хіба ж, а хіба ж, а ж (же), та й що, що ж, що ж воно), напр.: Здається, Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? (П. Куліш); Та чи ти з розумом? (І. Карпенко-Карий); А чи чули ви про останню літературну подію? (М. Бажан); Та хіба ж то я вас, пане, зачепив? (Б. Грінченко); А де ж Ганнуся? (Д. Гуменна); Та й що йому гас? (В. Підмогильний); Що ж воно буде? – спитав перегодом Остап (М. Коцюбинський).
У питальних реченнях функціонують відсполучникові частки та, і, що вживаються як засоби підсилення питання, напр.: Та які волики? (Г. Квітка-Основ’яненко); І де вона забігла? (М. Старицький); Ба, та який аркушок? (І. Франко); О, і ви вже встали? (І. Карпенко-Карий); І це ще сто років тому таке діялося? (Д. Гуменна); Та звідки ви знаєте? (В. Підмогильний); І ви теж... бачили океан? (О. Гончар). Функція підсилення питання доводиться методом трансформації питального речення з часткою у речення з такою ж модальністю без частки, напр.: І ви теж бачили океан? // Ви теж бачили океан? У першому випадку питання висловлене більш емоційно, ніж у другому, це є результатом функціонування у його структурі часток у підсилювально-питальній функції.
Результати аналізу дають підстави зробити певні висновки про неоднаковий ступінь самостійності часток у формуванні оптативної модальності. У процесі вираження бажальності частки переважно поєднуються між собою, утворюючи відтак різноманітні відтінки оптативності, підсилюючи, увиразнюючи тим самим наявність у висловленні семантики вираження бажання суб’єкта.
Бажальна семантика речення загалом, а відтак і набуття сполучниками можливості виражати семантику бажальності, є віхою на шляху до зближення слів двох різних лексико-граматичних класів. Частки аби та щоб виникли шляхом партикуляції сполучників внаслідок розвитку в останніх здатності виражати бажальність.
Нами засвідчені випадки можливого подвійного трактування однозвучної омонімічної одиниці – частки-сполучника, напр.: Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла випало на його долю стільки на одне покоління, що вистачило б і на десять колін. Щоби вправи в жорстокості, в злі і в горі не ожесточили його душу, не притупили її, і щоб радість перемоги не приспала його пильність... (О. Довженко). Таке вживання трансформанта щоби робить його ближчим до частки, ніж до сполучника. Проте серед функціонального набору частки щоби є також залишки сполучниковості. У наведеному контексті помітним є той факт, що друге речення по суті семантично залежне від першого. Адже друга синтаксична структура ніби пояснює дію, стан реальної дійсності, вказуючи на мету, висвітлену в першій частині. Можна трансформувати ці два речення в одне, звичайно ж, для зручності та унаочнення зв’язку дещо скоротивши його: Народ треба возвеличити..., щоби вправи в жорстокості... не ожесточили його душу... Ця трансформація доводить присутність елемента сполучниковості у структурі частки щоби. Такі залишки функцій сполучника посилюють зв’язок між двома синтаксично та інтонаційно різними реченнєвими структурами, що сприяє певній трансформації бажальної модальності, засобом вираження якої є частка щоб (и). Наведені зміни в бажальності речення виявляються у появі відтінка спонукальності в другій його частині, складовою якої і є партикула. Можливо, це відбувається внаслідок того, що дія, процес, стан, названі у другому реченні, вже почасти не сприймаються лише як бажання, а як певне керівництво до дії, реалізація якої дасть потрібний ефект.
Із бажальним значенням вживається також партикула якби, напр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: СКЛАД ТА КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ ЧАСТОК

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок