Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ / сторінка 10

Назва:
СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,19 KB
Завантажень:
369
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Перше місце у цьому плані посідає -dэk форма. Нами значно розширено коло способів використання цього синтаксичного форманта у з’ясувальних конструкціях, враховано його використання у складі ізафетних сполук, поєднання з післяіменниками. На друге місце за частотою вживання можна поставити віддієслівні імена на -ma, -mak, та -эю. Дисертантом врахована здатність дієприкметників формувати підрядні з’ясувальні компоненти. Найбільш функціональним способом сполучникового зв’язку є сполучник ki. Водночас часто -вживаними є -словоформа diye та післяіменник gibi, що виступають у функції сполучників. Безсполучниковий зв’язок у з’ясувальних конструкціях реалізується переважно за рахунок лексичної підрядності або підрядності морфологічної – головним чином за допомогою умовного та наказового способів.
Одним із найважливіших практичних результатів дисертаційного дослідження є наочне викладення способів вираження підрядних зв’язків у з’ясувальних конструкціях у відповідних структурних таблицях та схемах, створених окремо для кожної семантичної групи, чим систематизується та істотно спрощується їх сприйняття.
Цим водночас досягається й одна з практичних цілей цього -семантико-структурного дослідження – визначення засобів і форми синтаксичного зв’язку відповідно до опорного слова на основі його валентностей.
Четвертий розділ “Вживання турецьких складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у текстах різних функціональних стилів” присвячений дослідженню рівня використання складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у публіцистичному, офіційно-діловому, науковому, розмовному та художньому стилях, кожному з яких присвячений окремий підрозділ.
До сьогодні функціональний аналіз турецьких складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у межах певних стильових підрозділів у вітчизняній тюркології практично не здійснювався. Що стосується досліджень особливостей синтаксису в окремих функціональних стилях мовлення, можемо виділити лише дисертаційну роботу Ю. Щеки, присвячену розмовній мові.
Дисертантом встановлена залежність і частотність використання з’ясувальних конструкцій від сфери їхнього функціонування. Водночас, проведений аналіз наочно показав, що серед з’ясувальних конструкцій немає таких, які би вживалися лише у текстах одного стилю.
Особливу увагу в роботі приділено публіцистичному стилю сучасної турецької мови. Найбільш частотними серед з’ясувальних конструкцій у пуб-ліцистичному стилі є конструкції з опорними дієсловами, поширені розгорнутими зворотами, що утворюються за допомогою -dэk форми та усіченого інфінітиву на -ma. Виходячи з практичної мети, дослідження здійснювалося шляхом порівняльного аналізу окремих з’ясувальних конструкцій, зокрема були виділені можливі структурні кліше та наведені відповідні формули їх перекладу українською мовою.
Аналіз з’ясувальних конструкцій офіційно-ділового та наукового стилів засвідчив, що синтаксичні характеристики цих стилів почали поступово змінюватися в останні 30–40-х років разом зі зміцненням євроінтеграційних намірів Туреччини у бік більшої чіткості та простоти. У зв’язку з цим у діловій документації перевага надається більш коротким реченням, аніж дов-гим -заплутаним конструкціям. При цьому найчастіше використовуються поширені з’ясувальні речення з розгорнутими зворотами, а найчастотнішим формантом є -dэk форма.
Аналіз турецьких джерел показав, що на сучасному етапі визначальну роль у офіційно-діловому та науковому стилях відіграє структура побудови речення. У зв’язку з цим особлива увага була приділена дисертантом низці структурних тонкощів з’ясувальних конструкцій (визначення та оформлення суб’єкту дії речення, узгодженість суб’єкта та дієслова, керування дієслова і т.ін.) з активним використанням лінійних схем.
У розмовній мові основною тенденцією є спрощення, подрібнення складних конструкцій з великою кількістю розгорнутих зворотів на більш прості. Перевага надається сполучниковим та безсполучниковим конструкціям (насамперед ki, diye, ya, da) та різним типам безсполучникових конструкцій.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок