Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ / сторінка 5

Назва:
СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,19 KB
Завантажень:
369
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Ними не здійснено його єдиної узагальненої класифікації. Мовознавці насамперед розходяться у думці про те, що є основним структурно-визначальним критерієм речення. Більшість радянських і пострадянських науковців (М. Дмит-рієв, А. Кононов, С. Соколов, Ш. Айляров, О. Баскаков), а також турецькі фахівці (А. Мехмедоглу, А. Бесерек) дійшли висновку, що речення характеризує наявність присудка у формі verbum finitum. Водночас, практично всі турецькі лінгвісти пов’язують речення із поняттям судження, фактично -ототожнюючи їх.
Очевидно, що тюркологи не сходяться в питанні, чим є конструкції з діє-слівними формами (дієприкметниками, дієприслівниками, віддієслівними іменами): частинами простих речень чи підрядними реченнями у складі складних. В. Гордлевський – фактично єдиний серед вітчизняних тюркологів відносить речення з дієслівними формами до повноцінних підрядних речень. А турецькі лінгвісти Т. Бангуоглу, Т. Ґенджан, М. Хенґірмен, А. Бесерек, вважаючи конструкції з дієслівними формами частинами складного речення, тобто власне тими компонентами, які змінюють просте речення на складне, дотримуються думки, що вони все-таки іноді можуть утворювати підрядні речення. Проте варто зауважити, що у турецькому мовознавстві взагалі не приділяється належної уваги категорії підрядності, і навряд чи можна говорити про існування чітко визначених ознак підрядного речення.
М. Дмитрієв стверджує, що конструкції з дієслівними формами є підрядними реченнями лише за умови наявності в них ім’я-підмета у основному відмінку. В іншому випадку вони є зворотами простого речення. С. Соколов також близький до віднесення віддієслівних форм до підрядних речень, однак визнає, що ці структури не наділені усіма властивостями речення, а тому називає їх підрядними квазіреченнями. Більшість дослідників (А. Кононов, Ш. Айляров, О. Баскаков, М. Ерґін, Л. Карахан, М. Караорс, О. Ґьокер) вважає конструкції з дієслівними формами складовими простих речень. У вітчизняному мовознавстві їх прийнято називати розгорнутими зворотами простих поширених речень.
У результаті аналізу та узагальнення теорій складного речення у вітчизняному та турецькому мовознавстві у даному дослідженні констатується, що у турецькій мові існує кілька видів складних синтаксичних конструкцій, які передають підрядність: сполучникові і безсполучникові складнопідрядні речення, а також поширені речення з розгорнутими членами, що утворюються за допомогою безособових форм дієслова (віддієслівних імен, дієприкметників, дієприслівників).
Що ж стосується загальної лінгвістичної концепції цієї дисертаційної роботи, то в ній під турецьким простим реченням мається на увазі синтаксична конструкція, у якій присудок виражений verbum finitum, а складним реченням вважається синтаксична конструкція, структурними компонентами якої є два або більше простих речень з присудками у формі verbum finitum, поєднаними певним синтаксичним зв’язком. До поширених речень з розгорнутими зворотами відносяться речення, в яких наявні звороти, утворені дієслівними формами: дієприкметниками, дієприслівниками та віддієслівними іменами.
Таким чином, на основі існуючих досліджень дисертантом виділено три види турецького речення: 1) просте, 2) поширене з розгорнутими зворотами, 3) складне. Складне речення у свою чергу поділяється на складносурядне (сполучникове і безсполучникове) та складнопідрядне (сполучникове і безсполучникове).
У першому розділі наведено 4 схеми, які узагальнюють існуючі класифікації турецького речення сучасними вітчизняними і турецькими мовознавцями, а також демонструють структуру турецького речення.
У другому розділі “Особливості складних конструкцій у турецькій мові. Диференційні та класифікаційні ознаки складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у турецькій мові” вирішується теоретичне завдання дисертаційного дослідження – розробка та обґрунтування основ семантико-структурної класифікації.
Перший підрозділ другого розділу присвячений розгляду особливостей складних конструкцій у турецькій мові.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок